Чернігівський журналіст та волонтер Олександр Ясенчук поділився своїми думками з приводу воєнних дій, які відбуваються зараз та впливу цих подій на населення. Далі — мовою оригіналу. Є нецензурна лексика.
Для друзів, що опинилися в окупації.
Психологія людини така, що за відсутності інформації завжди виникає стрес і депресія. Особливо важкий період 10-14 день війни. І росіяни це знають.
Тож за вимкненим світлом й зв'язком йде інформаційна атака. Київ впаде, війна вже програна і т.д. Це не має жодного зв'язку з реальністю. Вони просто полюють зараз за головами всіх ОТГ, щоб ті вивішували російський прапор і спробувати собі намалювать в тєлєвізєр хоч яку картинку. Але й тут невдача. Бо зрадників майже нема. А все лише починається. Їх наступ забуксував. Їх резерви закінчуються. Насичення нашої оборони ПЗРК в розпалі.
Три літаки за 24 години лише над Черніговом. Чотири гелікоптери на Півдні. Ще один на Сході.Під Одесою. А день лише почався. Такими темпами, повітряно-космічні сили московії за деякий час, взагалі ризикують перетворитись в комічні. Але і то ненадовго. Бо санкції. Величезна 60-кілометрова колона танків, що йшла на Київ, і яку нам з таким захватом демонстрували їх ЗМІ перетворилась тепер лише в чергу до пекла. Україна їб@шить хвалену російську армію та готується контратакувати. Допомога йде звідусіль. Поки відчутно хромає логістика, але над цим працюють. Ніхто не хоче вже ніяких судів а Гаазі. Вони мусять просто дохнути. Шанси вижити — здатись в полон. Найбільш розумні цим вже користаються. Ми сильні як ніколи, а Орда путіна не міцна й не сучасна. Вона просто велика за розмірами. Але над цим теж працюють. День за днем. Долучайтесь і ви. Ніколи й нікого ми ще так не ненавиділи. Але зараз потрібен холодний мозок і чіткий розрахунок.
Не всі з нас, на жаль, здатні бити із танка чи гаубиці. Цьому треба було вчитись ще вчора. Багато хто цей момент проєбав. В тому числі я. Але допомогти все одно можна. І навіть потрібно. Ворог сам себе не вб'є аж ніяк. Не виявляйте жодної лояльності до окупаційної влади. Лиш зневага й несприйняття. Це битиме психологічно. Не треба недооцінювати. Вони так пишались своєю роллю в ІІ Світовій, а опинилися тут лише як поліцаї. Ними повинні себе й відчувати. Щосекунди. Будь яка диверсія, це допомога. Розкидані їжаки на дорозі за селом — означає зупинку російських бензовозів. Координати яких можна передати ЗСУ. Знищений бензовоз — рота стоячих танків, яка вже не стріляє, проте є непоганою ціллю.
Побачили скупчення техніки? Десь готується аеродром? Щось дуже ретельно охороняють? Обережно розвідайте. Але без геройства. Не треба вважати що ворог тупий. Ретельно працюйте над собою. Освоюйте Гугл-карти. Повідомляйте кому довіряєте. Інформація дуже важлива. Вірте. Україна була. Україна є. І Україна буде. А росія зникне. І станеться це набагато раніше, ніж ви уявляєте в самих сміливих своїх фантазіях. Вони вже просто не мають права на існування в такому вигляді. Весь світ це давно розуміє, але не всі ще здатні сказати вголос. Але і цей час прийде. Окупація тимчасова. Сил утримати території з нелояльним населенням просто нема. Спитайте в будь-якого експерта. Все що ми бачим зараз — лише останні понти. Якщо коротко змалювати картину на фронті — їм пізд@. Тримайтеся гідно. Спілкуйтесь з рідними й друзями. Допомагайте один одному. Об'єднуйтесь. Прискорюйте мить перемоги. Кожен на своєму місці. Як здатні. Як можете.
