За інформацією: Суспільне Чернігів.
Сергій Заєць біля своєї садиби «Зайці». Суспільне Чернігів
У будівлі сотні предметів побуту минулого та позаминулого століття, одяг, текстиль та меблі. Під стелею підвішені гребні та прядки. Є діюча піч.
"Ми українці, якби не було, ми завжди будемо пам’ятати той рушник, ту вишиванку, той глечик, кочергу… Ну, хто може забути, от, наприклад, оці рогачі? І як в піч поставив… картоплі з дебелим шматком сала. Це скриня старовинна, де клали білизну, а оце – валізи. Це, коли дівчата виходили заміж, дак оце було в них придане. Це пушку козацьку зробили. Діюча. Бахкає".
Кімната з піччю та експонатами у садибі «Зайці». Суспільне Чернігів
Всі ці речі Сергій Заєць зібрав у покинутих будинках або отримав у подарунок від односельчан та друзів. 2008 року зі зрубу старих будинків він зробив окрему будівлю, згодом облаштував в ній садибу "Зайці".
"Коли ото хати розвалювалися, воно все викидалося у сміття. Шкода винести, наприклад, оці глечики. Воно там пропаде, буде в лісі лежати чи у смітті. Я його забирав, помив, поставив. Воно все спонтанно вийшло".
Чоловік каже: ці речі дозволяють зрозуміти життя та побут місцевих жителів, а отже зберегти їхні традиції.
"Оця кружка для пива — з липи. Це шедевр! Це людина так мала зробити. Як його не зберігати? Це їх праця. Не було б цього, може б і нас не було".
Сергій Заєць показує кружку для пива, зроблену із липи. Суспільне Чернігів
Про матеріальну цінність зібраного ніколи не думав, ділиться Сергій.
"Все найцінніше. Це — моє село, моя батьківщина. Я тут живу. Для мене тут усе цінне: починаючи садибою, од людей — до криниці".
Господар садиби пригадує: в перших кілька років після відкриття сюди часто приїжджали на відпочинок. 2010 року садиба разом з місцевим джерелом "Надія" стали частиною екологічного туристичного маршруту Прилуцького району. Через це садиба стала "зеленою". Спочатку через карантинні обмеження, а тепер через безпекову ситуацію її стали відвідувати рідше.
Читати ще
Читати ще «Давайте, дівчата, музей для повного щастя!»: на Прилуччині у селі, де 15 жителів, знайшли застосування покинутій школі
Читати ще Ліжко та дерев’яні стільці ХХ століття, вишиті рушники: як чернігівець перетворює сторічний будинок у музей
