Цього дня наші пращури святкували Сави, а кажучи церковною мовою – преподобного Сави Освяченого – видатного християнського святого, ави, засновника в 484 році в суворій Юдейській пустелі Великої Лаври (нині лавра Сави Освяченого), творця Єрусалимського статуту.
Якщо Варвари вважалися суто жіночим святом, то Сава позначений чоловічими обрядодіями. Якихось особливих “відзначань” у цей день не було, проте досить оригінально справляли День ангела ті, хто звалися Савами. До них приходили гості і господар мав обов’язково добряче почастувати друзів. Винуватця садовили на ослін і гуцали навколо нього, приспівуючи досить дивну співанку: «Савка вмер, бо слабий був, жінку бив, бо дурний був. Ой вип’ємо по чарочці, заспіваймо по Савочці». На Сави жінки збиралися в рукодільницькі гурти – вишивали, пряли. Хто ж не працював, про того казали: «Савила та варварила і сорочки собі не справила». Існували й інші приказки та прислів’я про Саву: «Сава бідний, а Микола багатий…», «Сава – батько зимового Миколи», «Савка приїде на білих санках». Слідом за Савою заступало одне з найбільш очікуваних свят – Миколи.
Іменинники сьогодні Сава, Анастасія, Ілля, Геннадій, Сергій.
За матеріалами Укрінформ
Фото з архіву «Чернігівського формату»
Источник: format.cn.ua