За інформацією: Суспільне Чернігів.
На карті Чернігівської області зображений логотип конференції з питань відновлення України (URC 2025) щодо планів реконструкції України в Римі, Італія, 10 липня 2025 року. Google Maps/https:/urc-international.com
Чернігівська, Ніжинська, Прилуцька, Менська, Куликівська та Ічнянська громади представили власні проєкти на конференції з відновлення України — Ukraine Recovery Conference, яка проходила 10-11 липня у Римі. Це була вже четверта міжнародна зустріч високого рівня, присвячена підтримці післявоєнної відбудови та реформ в Україні. Представники місцевого самоврядування зустрілись із представниками урядів, міжнародних організацій, бізнесу та громадянського суспільства Німеччини, Франції, Австрії, США, Латвії, Великобританії та Італії. Загалом Чернігівщина представила 28 проєктів загальною сумою 215 мільйонів євро, які зацікавили іноземних партнерів.
Суспільне поспілкувалось з представниками деяких громад про те, які результати вони привезли з Італії, яка атмосфера була на полях конференції та як вони оцінюють цю міжнародну співпрацю.
Ніжин підписав угоду про побратимство з італійським Трапані та угоди щодо підсилення критичної інфраструктури
Міський голова Ніжина Олександр Кодола у розмові одразу зазначив, що потрапити в офіційний склад делегації для поїздки на конференцію було непросто. Як він сказав, із майже 900 громад по всій Україні, які подавалися, відібрали до 150.
"Конкурсний відбір здійснювало Міністерство розвитку громад та територій України за рекомендаціями міжнародних партнерів, фондів, які працюють в Україні, і частково, за рекомендаціями обласних адміністрацій. Тому оцінювались в першу чергу проєкти, які ми подавали".
Всього конференція зібрала понад 6 000 учасників із 70 країн, і були представлені всі регіони України, додав радник Чернігівської ОВА Андрій Подорван.
Ніжин на конференції у Римі подавав інфраструктурні та інвестиційні проєкти. По інфраструктурним — те, що стосуються водозабезпечення та водовідведення, інвестиційним — будівництво спортивно-реабілітаційного центру, розповів міський голова.
"Щодо об'єктів водоканалу — це все стосується критичної інфраструктури — мулові карти та реконструкція колектора. На сьогодні це дуже кричущі питання, які нам треба вирішити й на які у нас немає коштів. Щодо інвестиційного — у нас є передпроєктна пропозиція, виділена земля вже під нього, і це розглядається як бізнес-проєкт".
Також Кодола серед потенційних проєктів для інвесторів назвав і будівництво сонячних електростанцій, щоб "усі підприємства критичної інфраструктури Ніжина були забезпечені альтернативною енергією".
"Тобто ми залучаємо інвесторів і потім виплачуємо ці кошти, які ми умовно платимо за електроенергію, поки вони не відіб'ють інвестицію. Потім це обладнання переходить у власність громади. Це те, що ми пропонуємо інвесторам наразі. А те, що на сьогодні встановлено в більшості, то це за донорські кошти, які ми виграли в різних грантах. Але, є і дві збудовані українськими інвесторами електростанції".
Щодо підписаних угод, то Ніжин може "похвалитися" угодою про побратимство з муніципалітетом Трапані (Італія, — ред.).
"Це місто по населенню орієнтовно як Ніжин, близько 70 тисяч, і має університет Трапані. Тут ми говоримо і про співпрацю між нашими вишами. Це обміни студентами, спільні наукові конференції. Я запропонував, щоб дітки з Ніжина, діти військових, діти, на жаль, загиблих військових, мали можливість відпочивати декілька тижнів у цьому місті. Також підписав угоду про співпрацю з «Національним конгресом українських асоціацій Італії». Це — зміцнення культурних, гуманітарних зв'язків між нашими країнами. І третій меморандум — з підприємством «Мегават-М» та «Українською водною асоціацією», які співпрацюють з італійськими партнерами з питань інженерних систем. Це — проєктування, монтаж, обслуговування. Все, що пов'язане з водозабезпеченням та водовідведенням", — розповів Кодола.
Міський голова Ніжина Олександр Кодола на конференції у Римі з підписаною однією з угод. Facebook/Олександр Кодола
URC 2025 зібрала у своїх стінах і топпосадовців світу. Наприклад, міський голова Ніжина розповів, що у нього була можливість поговорити із главою уряду Італії Джорджою Мелоні, поспілкуватися із німецькими колегами, із президентом Чехії Петером Павелом.
Серед спікерів конференції загалом були — президент України Володимир Зеленський, глава уряду Польщі Дональд Туск, канцлер ФРН Фрідріх Мерц, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та інші високопосадовці.
Основна мета конференції — мобілізувати політичну, фінансову та технічну підтримку України, зокрема шляхом залучення приватного капіталу, підтримки людського потенціалу, відновлення громад і регіонів, а також сприяння євроінтеграційним реформам.
"В принципі, всі заявляють достатньо тверді наміри підтримувати Україну. Вони всі на початку виступали з дуже сильними меседжами на відкритті конференції. Такі події дають можливість нагадати й трішечки порушити українське питання, щоб про нас не забували. Об'єднувати навколо себе весь цивілізований світ та Європейський Союз в першу чергу. Тому, залишаємось оптимістами та віримо у нашу перемогу" — підсумував Кодола.
"Якщо громада готова подавати проєкти, то інвестори готові їх розглядати"
На конференції у виставковому просторі працював стенд Чернігівської області. Саме там проводили більшість зустрічей із представниками інших урядів та міжнародних організацій, розповів Андрій Подорван.
Наприклад, голова Менської громади Юрій Стальніченко каже, що привіз із собою і друковані матеріали з інвестиційними пропозиціями, мав планшет із головною презентацією та електронного перекладача для спілкування будь-якою мовою. Щодо проєктів, які він презентував назвав такі:
- будівництво нового укриття в Менському опорному закладі імені Шевченка, де навчається 500 дітей;
- енергоефективну реновацію Менської гімназії, яка стане єдиним ліцеєм у громаді. З французами роблять проєктно-кошторисну документацію і далі шукають фінансування;
- створення центру культурних послуг громади за новою концепцією;
- можливості інвестування в індустріальний парк;
- покращення соціальних та реабілітаційних послуг у громаді. Медичне обслуговування, цифровізації проєктів;
- реконструкцію міських очисних споруд, адже у Мені немає зараз комунальних очисних споруд.
Стальніченко сказав, що подібні конференції роблять з акцентом на те, щоб мати можливість презентувати громаду.
"Дуже багато донорів було. Ми дивилися, домовлялися, презентували основні напрямки. Маємо надію, що продовжиться співпраця із такими проєктами, як DECIDEЦе швейцарсько-український проєкт «Децентралізація для розвитку демократичної освіти». Він спрямований на підтримку реформ в освіті та процесів децентралізації для розвитку в Україні ефективної системи управління освітою. або EGAP.Це платформа для взаємодії місцевої влади з громадянами. Охоплює чат-бот та конструктор сайтів громад. Задача була – презентувати та розповісти. Далі все залежить від нас, тому що головне зараз, після URC 2025 — це перепланувати свою роботу. Тому що держава, по суті, переходить на середньострокове публічне інвестування. Відбувається реформа і в більшості, з ким ми спілкувалися, проходить теза про те, що якщо громада готова подавати проєкти, то інвестори готові їх розглядати".
Юрій Стальніченко на конференції у Римі. Facebook/Менська міська рада
Так, Менська громада за результатами конференції уклала меморандум "про взаєморозуміння щодо розвитку культурного партнерства з італійським містом Сільві".
"Він передбачає реалізацію спільних культурних проєктів, молодіжні обміни та розвиток туристичного потенціалу обох громад", — каже Юрій Стальніченко.
Як ми вже говорили, головний фокус конференції — це відновлення України. Саме тому вона і відбувається. Серед викликів, які прямо впливають на це — активна фаза війни.
"Про це говорив президент України і багато хто з європейських політиків. Крім того, паралельні процеси — допомога людям. Все, що повинно бути, воно має орієнтуватися на людей, на те, щоб вони залишалися, щоб створювалися нові робочі місця. Чому так багато було панелей, які підтримують бізнес? Тому що не гранти будуть розвивати нашу державу, а бізнес або європейський, який зайде в нашу країну, або місцевий, який буде займатися в процесах відновлення. У нас була дискусія із французами про те, що, оскільки в нас аграрний регіон і є індустріальний парк, досить цікавим виглядає все-таки варіант відновлення — налаштувати переробну промисловість сільськогосподарської продукції".
Та попри готовність інвестувати, європейські партнери оцінюють ризики війни, вважає Стальніченко.
"Якби ризик війни зменшився, для кожної громади він окремо оцінюється. Чим менший ризик, тим більше заходить інвестицій саме спрямованих на відбудову або на нове виробництво. Чим більший ризик — тим більше йде допомога спрямована на гуманітарну сферу. Як на мене, європейці готові інвестувати й допомагати Україні швидше відновлюватися за ці 11 років війни".
"Це поки не зовсім про гроші, це більше далекоглядна місія"
Очолював делегацію на URC 2025 з Чернігівщини перший заступник начальника Чернігівської ОВА Костянтин Мегем. Андрій Подорван також розповів нам, що Новгород-Сіверська міська рада на чолі з Людмилою Ткаченко також підписала меморандум про співпрацю з Національним Конгресом Українських Асоціацій Італії.
Щодо того, що дасть громаді цей меморандум та про враження від події Суспільне намагалося зв'язатись з головою громади. Проте відповіді ми так і не отримали.
Людмила Ткаченко на конференції у Римі підписала меморандум про співпрацю з Національним Конгресом Українських Асоціацій Італії. Facebook/Lyudmila Tkachenko
В ОВА Суспільному назвали список "найважливіших проєктів", які були представлені у Римі щодо першочергових потреб Чернігівської області:
- реконструкція будівлі КНП "Чернігівська обласна лікарня" ЧОР обласний центр реабілітації та відновного лікування. Вартість проєкту — 26,6 млн євро;
- нове будівництво сховища в Чернігівській обласній дитячій лікарні, вартість проєкту — 3,2 млн євро;
- капітальний ремонт захисної споруди КНП "Чернігівська обласна лікарня" ЧОР. Вартість проєкту — 1,7 млн євро;
- "Реконструкція механічного процесу", як частина загального проєкту "Реконструкція та модернізація очисних споруд Чернігова", вартість проєкту — 36,7 млн євро;
- будівництво високоманевреної генерації на базі комплексу газопоршневих генераторів сумарною потужністю від 50 МВт на території Чернігівської ТЕЦ, вартість проєкту — 55,9 млн євро;
- нове будівництво закладу загальної середньої освіти № 21 Чернігівської міської ради, замість зруйнованого російською армією, вартість проєкту — 37,0 млн євро;
- енергія сонця: автономне живлення насосної станції другого підйому води в Ічнянській громаді.
Представники Чернігівщини та один з партнерів на конференції у Римі. Facebook/Менська міська рада
Також на конференції був присутній народний депутат за 210-м округом Борис Приходько. Він вважає, "якщо Україна крокує до Європи, то обмін досвідом між громадами та адаптація всіх внутрішніх правил і процедур до європейського законодавства є зрозумілим".
"Я думаю, що серед важливих аспектів — це допомога, яку надають європейські громади у вигляді грантів, і вони заходять без участі держави. Тобто, це прямі договори. І якщо вони є прямі, то це, перш за все популяризація країни. Знову ж таки, інвестиції піде сюди вкладати той, хто не переймається за власну безпеку. Бо всі дивляться, яка у нас дійсно ситуація з війною".
Загалом за підсумками конференції Міністерство розвитку громад та територій з питань відновлення України, підписало угод, меморандумів та спільних заяв про залучення коштів на 3,55 мільярда євро, повідомляла їхня пресслужба.
Проте це не означає, що ці гроші вже є на рахунках і ними можна користуватися, пояснив Борис Приходько.
"Меморандум — це наміри про співпрацю, а вони вже далі інтерпретуються в конкретні договори. Тобто, окреслюється коло питань, що потрібно громаді й що вони (партнери, — ред.) можуть надати".
"Всі підписанні документи є рамковими, вони визначають лише напрями співпраці, відповідно і суми укладених договорів не обраховуються", — додав Андрій Подорван.
На конференції з питань відновлення України (URC 2025) щодо планів реконструкції України в Римі, Італія. Facebook/Менська міська рада
З цими тезами погоджується й Олександр Кодола, який каже "це поки що не зовсім про гроші, це така більше далекоглядна місія і має бути двосторонній рух".
"Ми підписали три угоди з конкретними планами. Я вважаю, це достатньо успішний результат. Я не знаю, чи підписав хтось більше з нашої області. Наприклад, у міста-побратима Трапані ми ж не будемо просити гроші. Вони зацікавлені, наприклад, в нашій експертизі, у нашому досвіді. Їм подобається наша культура. Ми зацікавлені більше, звичайно, у матеріальних речах, щоб наші діти мали можливість виїхати хоча б на якийсь тиждень-два подалі від тривог, ударів. Звичайно, на фоні освіти це також, я вважаю, дуже гарні перспективи, коли наші університети будуть мати партнерські стосунки. Тому тут не можна вимірювати грошима, тому що це, умовно кажучи: я не підписав угоду на отримання кредиту, чи якогось фінансування, а договори, угоди про співпрацю, про партнерство".
Нагадаємо, що попередні подібні конференції проходили в Лугано, Лондоні та Берліні. URC 2025 організовували уряди України та Італії за участю Єврокомісії, міжнародних фінансових інституцій, представників бізнесу, громадянського суспільства та місцевої влади.
Читати ще
Читати ще
Про що голови громад з Чернігівщини говорили з президентом Зеленським у третю річницю деокупації області
