За інформацією: Суспільне Чернігів.
Андрій Смирнов. Суспільне Чернігів
Ця лісосмуга розташована поблизу сіл Трисвятська Слобода та Киїнка. Звідси до Чернігова менш ніж 4 кілометри. Поруч з лісосмугою транспортна розв'язка міжнародної автомобільної дороги, що раніше сполучала Україну, Росію та Білорусь. А також об'їзна дорога Чернігова у напрямку Києва.
Лісосмуга під Черніговом. Суспільне Чернігів
Андрій Смирнов розповідає, більшість бійців були добровольцями, що прийшли зранку 24 лютого до обласного ТЦК. Головне їх завдання було не пропустити російську армію до Чернігова та блокувати дорогу на Київ.
"50% бійців, які пройшли зону АТО, які отримали бойовий досвід. І всі в один голос сказали про те, що все буде добре, і скільки б сюди не йшло, максимально з нашої сторони вкладемо зусилля, щоб противник не пройшов до міста Чернігова", — згадує Андрій Смирнов.
"Нас називали «спартанцями»"
Сергій Давиденко, який під час оборони міста був командиром роти охорони Чернігівського ТЦК та СП пригадує, у лютому-березні 2022 року позиції “Клеверу” обороняли 60 людей. В день було мінімум 3-4 обстріли.
"І цей обстріл — не те, що одна міна прилетіла. Це, наприклад, відпрацював або “Град”, пакет 40 ракет пустив, або танчик виїхав, випустив свій БК-28. Додайте чотири авіаудара, авіанальота. Сушками вони літали зі сторони Славутича на Чернігів. Старі, добрі, Другої світові бомби авіаційні по 500 кілограмів".
Сергій Давиденко. Суспільне Чернігів
Сергій Давиденко каже, крім обстрілів, сюди на позиції тричі намагались зайти диверсійно-розвідувальні групи РФ.
Олександр Терех також один з тих хто тримав оборону на "Клевері", пригадує, як одна група із семи військових РФ зайшла зі сторони Трисвятської Слободи.
"Зав'язався бій стрілецький. І гранатомети, і гранати — там все було по нам летіло. І ми у відповідь. Той бій закінчився для нас вдало, а для них не дуже", — розповідає Олександр.
Олександр Терех. Суспільне Чернігів
Сергій Давиденко каже, військовослужбовці, які дислокувалися ближче до Чернігова, називали їх "спартанцями”.
"То, що після тих всіх обстрілів, які тут відбувалися, ми не відходили. Як ті самі спартанці з Фермопільського проходу. Відтоді це дало ідею для створення такого шеврону. У кожного свій номер, у мене ось 10 номер, тому що в нас дев'ять загиблих, а після загиблих ось я 10-тий".
Відкрили пам’ятний знак, на ньому дев’ять імен
На честь загиблих під час оборони Чернігова на цих позиціях військовослужбовців Чернігівського обласного ТЦК та СП відкрили пам’ятний знак. На ньому дев’ять імен.
Пам’ятний знак на честь загиблих під час оборони Чернігова військовослужбовців обласного ТЦК та СП. Суспільне Чернігів
Вшанувати пам’ять полеглих прийшли побратими та їх рідні.
"З ініціативи наших побратимів, полеглих героїв, Чернігівський обласний ТЦК за допомоги благодійників, вирішив відкрити пам'ятник з викарбуваними іменами наших героїв, які загинули при обороні Чернігова", — сказав під час промови начальник Чернігівського обласного ТЦК та СП Олександр Шибирин.
Олександр Шибирин. Суспільне Чернігів
Мати загиблого військовослужбовця Юрія Бондаренка — Людмила, каже: син не мав військового досвіду, йому було 32 роки.
"Сказав: мама, я йду на ринок. А сам пішов у військкомат. Тут він до 3 квітня відбивав ворога зі своїми побратимами. Телефонував мені не дуже часто. Сказав: мамо, я одержав нагороду від Залужного. А потім ще посмертно був нагороджений начальником обласного військкомату".
Людмила Бондаренко. Суспільне Чернігів
Максим Семиліт — доброволець, він брав участь в обороні "Клеверу" у складі Корюківського РТЦК та СП. Був на позиції до 15 березня, доки не отримав поранення ноги.
"Не було такого дня, щоб нічого не прилітало", — згадує Максим.
Максим Семиліт. Суспільне Чернігів
Після звільнення Чернігівщини він продовжив службу, нещодавно повернувся з Покровського напрямку. Каже: мріє про закінчення війни і, щоб усі були живі.
Читати ще
Читати ще
«90% села в нас не було»: як відновлюється Новоселівка, що у передмісті Чернігова, через 3 роки після деокупації області
