За інформацією: Суспільне Чернігів.
Колишні учні школи №2 роблять фото на сходах біля школи. Суспільне Чернігів
На зустріч випускників прийшла і перша вчителька — 87-річна Валентина Заровська. Жінка працювала у цій школі 37 років.
"Я вкладувала їм, щоб вони були дружніми, щоб не звертали уваги хто, як одягнений, хто, як вчиться. Щоб допомагали один одному, поважали один одного, турбувалися один про одного".
Перша вчителька Валентина Заровська. Суспільне Чернігів
Учні разом із першою вчителькою Валентиною Заровською. Суспільне Чернігів
Одна з випускниць Лідія Наконечна пригадує, що не любила у школі геометрію.
"Математика мені давалася дуже важко. Колись, по закінченню школи, атестат мав велике значення, бали нараховувалися. Якби не учні, які давали мені списувати контрольні… І навіть екзаменаційну роботу за мене виконали учні, по геометрії я отримала четвірку. Тому бал у мене був дуже гарний".
Колишня учениця школи №2 Лідія Наконечна. Суспільне Чернігів
Також випускниці поділилися, як прогулювали школу.
"Прогулювали, і ходили на ковзанку", — згадує колишня учениця школи №2 Олена Разумова.
Колишня учениця школи №2 Олена Разумова. Суспільне Чернігів
"Щодо прогулювань. Були колись качелі, човники такі. І я на них прогулювала уроки, яких не любила", — розповідає Лідія Наконечна.
Після випуску зі школи, колишні однокласники намагаються збиратися щорічно. Тому знають, як у кожного склалося життя.
"Хто інженери, хто вчителі молодших класів, хто медики", — розповідає Олена Разумова.
Однокласники роблять спільне фото у стінах колишньої школи. Суспільне Чернігів
Наприкінці зустрічі випускники йдуть у музей, щоб знайти свій клас.
"Наш клас був останній. А, Б, В, Г — чотири класи було. Тоді такі високі були стелі, здавалося такі високі, а зараз зовсім не те", — Ольга Кошарнова.
Ольга Кошарнова та Олена Жежело. Суспільне Чернігів
"50 років цих пролетіло дуже швидко. Але скільки буде сили, здоров’я, стільки і будемо збиратися", — ділиться Олена Жежело.Читати ще
Читати ще
Палив з п’ятого класу, а після 60 років відновився зір: історія життя 91-річного Валентина Латакова з Чернігівщини
