За інформацією: Суспільне Чернігів.
ФОТО: Суспільне Чернігів
Велика кількість нерегульованих пішохідних переходів у Чернігові під час відключень електроенергії не освітлюються. Чи дає це змогу економити електрику, враховуючи тотальну економію по всій країні, скільки енергії споживає місто, якщо вуличне освітлення працює в темну пору доби, чи є альтернативні джерела електроенергії, які можна використовувати для освітлення переходів, та чи рентабельні вони? Про це та багато іншого в ефірі Українського Радіо "Чернігівська хвиля" спілкувалися представники комунальних підприємств, Чернігівської ОВА, патрульної поліції області та незалежні профільні експерти.
Гості студії (зліва направо): Сергій Степенко, Дмитро Іванов, Олександр Литвин, Віталій Копистко, Дмитро Хажевкас. ФОТО: Суспільне Чернігів
За словами пресофіцера патрульної поліції в області Віталія Копистка, кількість ДТП у цьому році загалом зменшилась, проте збільшилась кількість травмованих і загиблих пішоходів.
"Якщо говорити про дорожньо-транспортні пригоди загалом, то в цьому році з певних об’єктивних та необ’єктивних причин їх майже на 50 одиниць менше, ніж минулого року. Але збільшується кількість травмованих і загиблих людей під колесами автомобілів. Здебільшого це за рахунок ДТП за участю пішоходів. На сьогодні (17 листопада, — ред.) за майже два місяці у нас ДТП за участі пішоходів — 15, у них загинуло чотири людини та травмовано 17. За участі велосипедистів чотири ДТП — загиблих три, травмованих дві людини".
Рішення про відключення міського освітлення в Чернігові та інших громадах ухвалили на раді оборони області, каже заступник начальника Чернігівської ОВА Дмитро Іванов.
"Було ухвалене рішення про обмеження, бо зараз країна економить електроенергію. Водночас були ухвалені ще й інші рішення, щоб на перехрестях та пішохідних переходах було увімкнене освітлення".
Директор КП "Міськсвітло" Дмитро Хажевкас вважає, що Чернігову, за рахунок вимкненого міського освітлення, вдається економити порівняно багато електроенергії.
"Взагалі багато економимо. Якщо рахувати, то все освітлення в місті на годину споживає 2900 кВт. Якщо, наприклад, освітлення у нас працює з 16:00 години до 23:00, то це тягне на майже 20 000 кВт. На мою думку, це суттєва економія".
Начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус раніше зазначав, що спільним рішенням Нацполіції та ради оборони області було доручено на місцях розглянути можливість про необхідність обладнання пішохідних переходів та місць підвищеної аварійності автономним освітленням від сонячних панелей.
Загалом на дорогах області облаштували від 60 до 70 сонячних панелей для альтернативного джерела електроенергії ліхтарів, каже представниця пресслужби служби автомобільних доріг в Чернігівській області Аліна Левочко.
"Щодо актів вандалізму, то в середині 2021 року “обчистили” близько 20 таких пунктів у Чернігівський області. В основному, що цікавить крадіїв — це акумулятори та контролери. Також зрізали кабелі. Крім того, значна частина цієї інфраструктури постраждала в період активних бойових дій. Воно пошкоджено і зараз не працює".
Повноцінно на дорогах області на сьогодні працюють 10 таких комплексів, а решта очікує на ремонт.
За інформацією Дмитра Хажевкаса, після засідання ради оборони області у Чернігові у вечірній час дозволили увімкнути освітлення на 116 пішохідних переходах.
“Саме освітлених пішохідних переходів, які обладнані додатковим освітленням, де є освітлений світлодіодний знак та ліхтарі — таких 116. Інші наразі не освітлюються. Звісно, якщо у всьому місті є світло, то вони також освітлюються".
Також Хажевкас зазначив, що ці 116 переходів заживлені окремою лінією, і тому їх можна вмикати окремо, без ввімкнення певної вулиці чи частини міста.
"Вони вмикаються, однак слід розуміти, що вони, як і все місто залежить від живлення. Якщо на підстанції є живлення, то ми будемо їх вмикати, а якщо в певній частині міста живлення відсутнє, то цей пішохідний перехід, звісно працювати не буде".
Такі пішохідні переходи освітлюються до 22:00, сказав Хажевскас.
Міський голова Чернігова Владислав Атрошенко на своїй пресконференції зазначив, що за попередніми розрахунками, окупність сонячних батарей, 13-15 років, це не враховуючи актів вандалізму. Хажевкас вважає, що якщо брати до уваги лише економічні фактори, то встановлення сонячних панелей є нерентабельним.
"За нашими розрахунками, періоду окупності таких панелей взагалі немає. Строк служби генераторних батарей 5-7 років, сонячних панелей близько 25 років, гібридного інвертора від 10 до 20 років, тому ця система взагалі не є окупною".
Також Хажевкас стверджує, що для повноцінної роботи сонячних панелей у Чернігові в місті не достатньо сонячних днів у році.
"Ми живемо в такій зоні, в якій мало сонця. Є проблема. Відповідно до цієї проблеми зі статистики, яку ми запросили, в Чернігові 56% днів похмурі. Сонячні панелі в похмурі дні віддають до 5-10% потужності від своєї номінальної потужності. Враховуючи це, багато таких панелей потрібно встановити на кожний пішохідний перехід і є великі ризики, що половину днів у році вони не будуть працювати. Оскільки недостатньо сонячної енергії, щоб зарядити батарею. На це все у нас є свої розрахунки".
Директор КП "Міськсвітло" додає, що в середньому альтернативне джерело енергії для освітлення одного пішохідного переходу буде коштувати близько 140 тисяч гривень. Якщо такі панелі закупати на 116 переходів, то це близько 16 мільйонів гривень.
Своєю чергою, кандидат технічних наук й експерт з електротранспорту альтернативної енергетики Олександр Литвин та доцент кафедри "Електричної інженерії" НУ "Чернігівська політехніка" Сергій Степенко вважають, що питання окупності є в цій ситуації є риторичним, адже це може зберегти життя чернігівців.
"Вважаю, що питання окупності є недоцільним і розглядати потрібно тільки в розрізі вартості життя людини. Тут немає бути мети відбити якісь кошти. Щодо роботи таких систем на практиці, то в університеті у нас є такий масштабний проєкт по гідрометеорологічним станціям. Одна така станція встановлена в Любечі. Вона повністю автономна. При розрахунках використовували статистику за попередні роки щодо кількості хмарних днів і сонячних, то в найгірших випадках генерується приблизно 1 кВт/год на 1м2 удень. В кращих випадках – це до 8 кВт/год на 1м2 удень. Одного кіловата достатньо, щоб живити протягом однієї години", — стверджує Сергій Степенко
"Якщо це автономний комплекс, якщо їх зв’язати в якусь мережу і на цій мережі буде стояти якийсь генератор, який буде теж автоматично вмикатися і підзаряджати батареї, то це також вихід із ситуації. На роботу системи впливає і забудова, і озеленення міста. Тому треба розуміти, де встановлювати систему і це треба враховувати, але варіанти можна знайти", — каже Олександр Литвин.
За словами Дмитра Іванова, гроші на альтернативні джерела електроенергії для освітлення пішохідних переходів в обласному бюджеті є. Проте він каже, що "буде ще краще", якщо міська влада залучить позабюджетну чи міжнародну допомогу.
"До того ж у нас місцеве підприємство виготовляє подібні датчики, а молоді науковці займаються подібними питаннями. Вони можуть допомогти місту і з цим питанням".
Радить звертатись до міжнародних партнерів і Сергій Степенко, адже бачить варіанти, коли ці сонячні панелі можна отримати навіть безкоштовно.
"Для європейських партнерів 100-150 доларів – це копійки. Якщо це питання 100 панелей, то їх могли б вони передати та на безоплатній основі. Можливо декількома траншами. Щодо їх подальшого використання, то дійсно, за 13-15 років характеристики систем деградують, але їх можна буде продати в господарства".
