Народного депутата Антона Поляков, який влітку виграв вибори до Верховної ради на окрузі №206 (Новозаводський район Чернігова, Чернігівський і Ріпкинський райони) навряд чи хтось знав за межами Чернігівщини навіть після того, як він отримав мандат. Але за останні два тижні він став ледь не головною медійною персоною в України. Заяви про наміри колег-депутата «замовити» його кілеру, виключення з фракції «Слуги народу», оприлюднення скандальної інформації в тому числі про «вчорашніх» соратників по політичній силі… Ми поспілкувалися з Антоном Поляковим про стосунки з партійцями, його магазин з неоднозначною назвою та зв’язок з Коломойським.
– Почнемо з того, що вас виключили з фракції. Яка була аргументація керівництва?
– Від керівництва фракції та партії жодних претензій до мене не було. Мене викликали на розмову до Богдана (голови Офісу президента. – Прим. ред.). Так, саме «викликали», у такій формі. Це було ще десь три тижні тому. Там був Арахамія, Корнієнко та Разумков (голова фракції «Слуга народу» у Верховній Раді, голова партії та спікер Верховної Ради відповідно. – Прим. ред.). Розмова йшла про мої голосування по законопроектам по ФОПам, кешбеку, касовим апаратам, бюро фінансових розслідувань тощо. Давид Арахамія на минулому тижні прокоментував цю зустріч та зазначив, що вони дійсно запрошували мене на розмову, аби зрозуміти для себе, чи я йду супротив фракції, чи я просто маю свою певну аргументовану позицію. За його словами, вони для себе зрозуміли, що я маю аргументовану позицію, і питань до мене немає.
Проте напередодні засідання фракції мої колеги-депутати починають мені дзвонити та розповідати, що в чати їх підгруп надійшли повідомлення, що наступного дня мене будуть виключати з фракції і щоб вони позитивно проголосували з цього питання. Скриншоти цих повідомлень мені також надіслали, і що цікаво, ці повідомлення були у всіх чатах підфракційних груп, окрім моєї. Напевно, хотіли, аби моє виключення стало для мене несподіванкою, але, звичайно, я все дізнався майже одночасно з усіма.
Вранці я вже був на засіданні фракції, на яке прибуло лише десь 115 депутатів, тобто навіть і половини фракції не було. Я одразу ж наголосив, що це зібрання незаконне, бо немає кворуму, положення та статуту фракції, бо мене не виключили з партії і взагалі претензій до мене не було. Разумков пішов з цього зібрання, а ось Арахамія та Корнієнко просто ніяк не відреагували на мої зауваження.
На засіданні мені повідомили, що я найчастіше з усіх депутатів «Слуги народу» голосував проти ключових законопроектів фракції. На що я попросив надати порівняльну статистику з сайту Верховної Ради, де було б видно, хто і як голосував, бо я розумію, що я не найбільший порушник дисципліни у фракції. Статистику, звичайно, ніхто не надав – просто балачки, та й усе. Також пред’явили те, що я нібито багато прогулюю, у той час як на момент засідання фракції в мене на сайті ВР була стовідсоткова присутність на сесіях, голосуванні та комітеті. Так, я був відсутній один тиждень, але це була учбова відпустка, про яку я за місяць повідомив голову ВР Разумкова, і він її мені підписав.
І наостанок мене звинуватили в тому, що я зливаю інсайди (інформацію для внутрішнього користування. – Прим. ред.)та веду свій телеграм-канал, в якому пишу жорстко і про керівництво фракції та партії. На що я відповів, що є й інші колеги по фракції, які теж ведуть телеграм-канали і навіть гостріше. Той же Дубінський або Бужанський. Я запропонував тоді виключити з фракції всіх, хто веде телеграм-канали, на що Арахамія відповів пропозицією поставити на голосування мене і Дубінського. Я погодився, але попросив додати ще й питання про виключення кнопкодавів та всіх, хто провинився за цей час.
В результаті – виключили Ганну Скороход та мене, за що проголосували близько 70 відсотків від тих 115 присутніх, з яких більшість займають різні посади у ВР та фракції. Тобто вони апріорі вже заангажовані, аби голосувати за вказівкою керівництва фракції та партії, бо завдяки партії та фракції й отримали ці посади. І до речі, ті ж люди, які голосували за моє виключення з фракції, за виключення кнопкодавів проголосували проти. Я тоді зовсім перестав розуміти, що можна робити в цій фракції, якщо для них кнопкодавство – це добре, а аргументована, але трохи інакша позиція – погано. Питання ж виключення Дубінського так і не було поставлено на розгляд, можливо керівництво побоюється його, я ж не знаю.
– Ви так і залишитесь позафракційним чи приєднаєтесь до якоїсь депутатської групи? Адже ви в інтерв’ю «НВ» зазначали, що з радістю створили б депутатську групу з тим же Дубінським.
– Справа в тому, що досі рішення ніде не опубліковано. На сайті ВР його немає, мені особисто його не надавали, офіційної заяви також не було. Вони просто зрозуміли, що порушили закон і після засідання фракції на сесії почали ходити з підписними листами по депутатам. Але ж ви розумієте, що таке ходити з підписними листами, це не голосування фракції. До мене підійшов знайомий депутат, який на засіданні голосував проти мого виключення, і сказав, що на нього надавили, після чого він у підписному листі поставив позначку «утримався», але на нього ще раз надавило керівництво – і тоді він підписався за те, щоб мене виключили. Але підійшов до мене і вибачився за це. Просто один із фактів того, як саме ці підписи збираються, але я так розумію, що потрібну цифру вони так ще й не зібрали. Тому що, якби зібрали потрібні підписи, уже б відзвітувались офіційно, і все.
Наразі ситуація незрозуміла. Ніхто ще не бачив той протокол, і взагалі незрозуміло, на якому все це зараз етапі. Та ж Аня Скороход сказала, що буде подавати в суд з цього приводу. Я до суду подавати не збираюсь – як буде, так і буде. Бо якщо більшість фракції дійсно по совісті або по примусу проголосує проти мого знаходження там, то так тому і бути, і це вже буде не фракція «Слуги народу».
А щодо створення депутатської групи з Дубінським, то не можу сказати, що з радістю, але я не проти такого об’єднання. У мене немає ніяких перемовин щодо входження в інші фракції або групи. Ми нічого не розглядаємо. Не бачу особливого сенсу у входженні до інших фракцій та груп. Ну можливо, лише якщо мені взагалі не буде вдаватись лобіювати законопроекти відносно нашої області, про які я обіцяв, то подумаю над об’єднанням з кимось, але ж точно не з «БПП». Звичайно, можна проголосувати за одні й ті ж закони, але не входити у фракцію, ми ж не вимушені до когось приєднатись, є позафракційні депутати, і в цьому немає проблеми.
Мене підтримали Семінський та Зуєв
– Яка позиція інших мажоритарників з Чернігівщини щодо вашого виключення з фракції, вас хтось підтримав?
– Мене підтримали Олег Семінський та Максим Зуєв і проголосували за те, аби я залишився у фракції. Як голосував Валерій Зуб, не бачив, та і взагалі, чи був він на засіданні, мені не відомо. Інші представники Чернігівщини, Павло Халімон та Сергій Гривко, звісно, голосували за моє виключення. Вони ж іще влітку продавали мій округ – можливо, і зараз знайдуть якогось нового покупця через OLX, тільки вже не Микитася.
– З приводу продажу округів на Чернігівщині та зокрема вашого 206-го на всю країну заявили саме ви. Звідки стало про це відомо та чи звертались ви до правоохоронних органів?
– Інформацію про продаж мого округу дізнався від представників служби охорони Максима Микитася. Ті докази, які вони мені обіцяли надати і які вказують на факт продажу мого округу іншому кандидату, я поки що не отримав. Але те, що відбувалось на парламентських виборах, має всі ознаки, що Павло Халімон разом з Валерієм Давиденком дійсно торгували округами та ставили технічних кандидатів по 206-му, 208-му та 210-му округах. Кажу, що мають усі ознаки продажу округів, бо суду не було і стовідсотково я не можу це стверджувати.
На виборах партія не допомагала і навіть заважала
– Якщо ваш округ «зливало» обласне керівництво партії, то як виділялись партійні кошти на вашу передвиборчу кампанію?
– Бачите, навіть моїм помічникам смішно. Нам взагалі не дали ніяких коштів. Я звертався до партії та Павла Халімона особисто, до центрального штабу партії, але попередньо обумовлене фінансування моєї передвиборчої кампанії від партії так і не було надано. Врешті-решт Халімон взагалі почав уникати зі мною розмов, і фінансування в результаті ніякого не було. Я самофінансувався і проводив кампанію на ті кошти, які в мене були. Вже тоді були всі ознаки, що мій округ продали. Рекламу мені ніхто не проплачував і кошти на це не виділяв, хоча я знаю, що іншим кандидатам реклама проплачувалась.
Окрім грошей, на моєму окрузі обласне керівництво партії подавало членів ДВК яких попало. Від мене там були агітатори Микитася, люди з Івано-Франківська, Закарпатської області, котрим дзвонили – і вони були в шоці, що вони заявлені членами ДВК у Чернігові. Ніхто не мав права цих людей призначати членами ДВК, але це робили.
Я працював довіреною особою Зеленського на президентських виборах, і в мене був перелік людей, які бажали працювати на парламентських виборах, але від партії у ДВК пішли незрозуміло хто, і не зрозуміло, хто їм за це заплатив.
– Звідки у вас кошти на ведення кампанії власними силами?
– Я мав власний бізнес, але всі кошти, які використовував на виборах, проводив через виборчий фонд. Ми купували візитки та буклети, і все. Також ми заплатили за рекламу наших постів у Facebook, але там незначні кошти. Відео нам, наприклад, записували волонтери. Були в мене і три рекламні борди, але там просто раніше була реклама мого магазину, і я попросив замінити рекламу на політичну.
– Ви через Facebook доносили свої погляди до жителів сіл Чернігівського та Ріпкинського районів, де не всюди навіть інтернет є?
– Ми просто їздили і намагались побувати в кожному населеному пункті, але кампанія була доволі коротка, тому не все вийшло. Було важко, адже заважали одразу три технічні кандидати, які «працювали» кожен у своєму районі та, за нашими підрахунками, відібрали в нас приблизно 10 відсотків голосів. Це були проплачені Микитасем кандидати з великими бюджетами, які працювали під фальшивим брендом «Слуги народу».
– Зараз ви не можете володіти бізнесом…
– Усім зараз займається моя дружина, вона і раніше цим частково займалась, а тепер повністю все на ній. Як фізична особа – підприємець я припинив свою діяльність, і чесно кажучи, мені навіть ніколи було б цим усім займатись.
– Назва вашого магазину – «Підрахуй». Не вважаєте її занадто провокативною та недоречною як для статусу народного депутата?
– Ну, це не єдина назва магазину, який був у мене у власності, є й інша назва, але на той час, коли я розпочинав свою справу, то було дуже важко. І задача стояла з такою назвою якнайшвидше та з жорстким маркетингом зайти на ринок та зайняти якусь нішу, і щоб місце продажу було пізнаване. І це спрацювало, бо через рік-два весь Чернігів знав, що є такий магазин. Ідея була в тому, що ми пропонували клієнту просто підрахувати, де і що скільки коштує, – і він сам зрозуміє, де вигідніше купувати. У нас навіть юридична назва повністю звучить так – «Підрахуй! В нас купувати вигідніше».
Кожен думає в міру своєї розбещеності, і можливо, комусь назва не подобається, але вона виконала і продовжує виконувати своє завдання. Скажу чесно, був такий момент, коли я задумався про зміну назви, але, зваживши всі за і проти, вирішив нічого не міняти. У нас назва на щирій українській мові, тому тим паче не бачу в цьому нічого поганого. Усі ж знають, що є і більш провокативні назви, тому, як на мене, усе добре.
– В одному з інтерв’ю ви розповідали про зустріч з президентом у присутності Андрія Богдана і те, що Зеленський дуже здивувався вашій інформації про продаж округів на Чернігівщині. Ви дійсно вважаєте, що президент був не в курсі та не грав перед вами «здивування»?
– Ми вже не раз спілкувались з президентом, і таку реакцію, яку я побачив, зіграти неможливо. Просто після того, як відбулись вибори, ми, мажоритарники від Чернігівщини, зустрічались з Богданом, Разумковим та Корнієнком. Тоді ми розповіли, як вели кампанію, хто нам заважав, як Халімон та Гривко продавали наші округи і т. д. Богдан тоді сказав, що ми молодці, і що Халімон та Гривко не будуть більше мати ніякого впливу на партію та фракцію, і що він все це розповість президенту, але так нічого і не розповів. Саме тому я побачив дуже здивованого президента, який взагалі не розумів, про що йде мова. Це дійсно була його відверта реакція. Те, що президент добре грав у кіно та «Кварталі», не означає, що він добре грає в житті з людьми.
Я на власному досвіді зрозумів, як важко бути актором. Коли ми записували відео на передвиборчу кампанію, воно мало бути на дві хвилини, а знімали ми його три години. З першого дублю в мене не виходило, як бачите.
Не варто приписувати мене до Коломойського
– Вас асоціюють з групою Коломойського у Верховній Раді. Як ви на це реагуєте та взагалі чи бачились ви з ним?
– Ну слава богу, мене вже не асоціюють з Атрошенком, після його переписки з Джокером. З Коломойським я ніколи не бачився. А щодо того, що я в гарних відносинах з Дубінським, і тому мене прив’язують до Коломойського, то в нас просто співпадають точки зору з приводу певних законопроектів. Уже вся країна знає, що він заможна і самодостатня людина, тому як його, так і мене не варто приписувати до Коломойського, а тим більше говорити про його вплив на мене. Та й взагалі, як такої групи Коломойського немає, це як бачу я. Бо має ж в групи бути свій чат, старший групи і т. д., але цього я не помічав.
– Ви завели власний телеграм-канал. Чи самі його наповнюєте? І звідки у вас такі гарячі інсайди, зокрема записи «криворізьких договорняків» за участі депутатів «Слуги народу» та місцевих правоохоронців?
– Під час виборчих кампаній як президент, так і ми ділились усім тим, що в нас у житті відбувається. Зеленський показував, як ходив до «качалки», вчив українську мову і т. д. Так і ми висвітлювали свою передвиборчу кампанію. Не розумію, що змінилось за три місяці, коли ми прийшли до влади, і наше керівництво партії хоче, аби ми закрились від народу. Я обіцяв, що буду продовжувати пряме спілкування з моїми виборцями, і дотримуюсь свого слова. Каналу лише пару тижнів, і я навіть не очікував, що він так «бомбане» і стане джерелом інфоприводів для загальнонаціональних ЗМІ.
З приводу того, звідки беру інформацію, яку публікую, то наразі мені вже надсилають на електронну пошту анонімні листи, які я переглядаю та вирішую, чи ділитися цією інформацією. Такими ж анонімками мені надіслали записи «криворізького договорняка» (на записі нібито представники партії «Слуга народу» роздають вказівки правоохоронцям, кого можна чіпати, а кого – ні. – Прим. ред.).
Займаюсь я телеграм-каналом сам, ось навіть при вас опублікую чергову частину тих записів, мені якраз ще один лист надіслали з третьою частиною.
Еженедельник "Семь Дней"
Источник: 0462.ua
