Резонансна новина, що сколихнула Україну, тісно пов’язана з Чернігівщиною. Йдеться про народного депутата Анатолія Гунька, який, до речі, став першим чинним народним депутатом із Чернігівщини, котрого Вищий антикорупційний суд визнав винним у хабарництві. Нардепа засудили до чотирьох років в’язниці та взяли під варту в залі суду.
Анатолій Гунько був обраний на довиборах 25 жовтня 2020 року у 208-му окрузі на Чернігівщині. Причому його перемогу пов’язують із підкупом виборців та аномально високою явкою, 70-80%, на окремих дільницях. Його перемога супроводжувалася звинуваченнями з боку опонентів у фальсифікації результатів.
Утім, після перемоги нардепу Гуньку вже було не до його виборців і їхніх потреб. Бо свою роль вони вже зіграли.
Натомість у парламенті Гунько був «видатним борцем» із корупцією. Щоправда, був членом не антикорупційного комітету, а правового. Від 1 грудня 2022 року він очолював тимчасову слідчу комісію Верховної Ради з питань розслідування фактів корупції на державних підприємствах, в установах та організаціях Національної академії аграрних наук України (НААНУ).
А 8 серпня 2023 року НАБУ викрило Анатолія Гунька та двох його спільників на хабарі. Вони отримали $85 тисяч від підприємця за «передачу в оренду державних земель».
Після цього Гунька практично одразу, 10 серпня, виключили з фракції «Слуги народу». 24 серпня нардепи провалили голосування за звіт ТСК Гунька і таким чином ліквідували її. За чотири місяці, 21 грудня 2023 року, Гунько приєднався до депутатської групи «Відновлення України».
У лютому 2024 року САП за матеріалами досудового розслідування НАБУ передала до суду обвинувальний акт проти Гунька та його спільника. 25 березня 2025 року ВАКС визнав нардепа винним у підбурюванні до надання хабара та шахрайстві й засудив до семи років позбавлення волі з конфіскацією майна та з позбавленням права обіймати певні посади на три роки. До набрання вироком законної сили обвинуваченого зобов’язали носити електронний браслет.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зарядити гаджети та погрітися можна в «Дубаї» на Чернігівщині
Апеляція Гунька тривала майже рік і виявилася частково вдалою.
А 9 лютого 2026 року Апеляційна палата ВАКС частково задовольнила скаргу захисників Гунька та перекваліфікувала його дії на зловживання впливом. Завдяки цьому Гунько отримав не сім, а чотири роки позбавлення волі, теж із позбавленням права обіймати певні посади на три роки, але без конфіскації майна. Але навіть із цим пом’якшенням це означає реальний термін у в’язниці й автоматичну втрату повноважень нардепа. На виконання рішення суду нардепа взято під варту в залі суду.
Незадовго до цього, 4 лютого, Гунько отримав ще одну підозру. НАБУ повідомило, що воно та САП спільно з СБУ викрили схему заволодіння врожаєм соняшнику та кукурудзи державних установ, що входять до структури Національної академії аграрних наук України.
Анатолій Гунько спробував очолити схему розподілу всіх земель, що перебувають на балансі Національної академії аграрних наук України. Ідеться про майже 500 тисяч гектарів ріллі та інших видів земель по всій Україні. Для цього Гунько створив у ВР ТСК із розслідування корупції в НААН, тиснувши цим на керівництво НААН.
«Історія з Анатолієм Гуньком – це ілюстрація розвитку партії «Слуга народу» й управління Зеленського загалом. На початку до команди потрапляли подекуди випадкові персонажі – ділки, авантюристи, проходимці, які побачили шанс зайти у владу та вирішувати свої питання.
Останні події – зокрема, історія з Міндічем, звільнення Єрмака та інші кадрові рішення – свідчать про те, що президент Зеленський і його команда здатні перезавантажуватись і позбуватися людей, які мають сумнівну репутацію або підозрюються в корупції. Вирок Гуньку – це важливий сигнал. Він показує, що антикорупційна система в Україні все ж працює, і «слуги народу» змушені з нею рахуватися. Водночас є й політичні ризики. Фракція «Слуги народу» у Верховній Раді поступово зменшується. І в перспективі це може призвести до проблем зі збереженням парламентської більшості», – прокоментував ситуацію Олександр Рись, політичний оглядач, керівник Чернігівського політклубу.
Водночас дуже прикро за виборців, які зробили Анатолія Гунька депутатом. Фактично – їх використали. Такі показові випадки свідчать про головне – люди мають бути більш розбірливими у виборі свого майбутнього.
Ірина Осташко
