Відомий на Чернігівщині майстер Анатолій Семенцов займається різьбярством фактично з самого дитинства. Його батько, який пройшов усю Другу світову війну, був столяром, і працював вручну в хаті. А жила родина на хуторі Червона Поляна. Тож запах і колір дерева Анатолій Семенцов пам’ятає з дитинства.
Батько весь час розповідав історії про війну. І першими роботами малого Анатолія були дерев’яні солдатики, якими він грався, вибудовуючи уявні лінії оборони.
Дитинство було непростим. І одним із найяскравіших спогадів про той час є навчання в Рихлівській школі. І якраз у селі Рихли був монастир. І в тій місцевості, каже Анатолій Семенцов, бачив квітку папороті, коли був у третьому чи четвертому класі.
«Мені ніхто не вірив і нині ніхто не вірить. Але я насправді її бачив. Однак це не було на Івана Купала», – сказав майстер.
У спогадах про той час запам’яталося також руйнування монастиря у Рихлах.
«Ми ходили туди, де були монастирські печери, будови, вал, ще капличка там стояла, але все це руйнували варвари. І ми все це бачили і ставали такими самими. Зокрема, ми йшли через ту місцевість, кидали каміння, розбивали шибки.
Узагалі там багато чого цікавого було. До прикладу, нашарування речей, які лежали там сторіччями в землі – ковані чоботи, розбиті цікаві посудини з візерунками. Ми збирали ті шматочки», – згадав Анатолій Семенцов.
.
