З настанням весни в Україні традиційно розпочинається заготівля березового соку — цінного природного продукту, багатого на вітаміни та мікроелементи. Однак важливо пам’ятати, що неконтрольований та неправильний видобуток соку може завдати значної шкоди лісовим екосистемам.
Як же правильно заготовляти березовий сік?
Згідно з природоохоронним законодавством України, заготівля соку допускається лише у визначених місцях та за погодженням з лісокористувачами.
Заборона на заготівлю березового соку не стосується тільки того випадку, коли ви збираєте березовий сік на власній присадибній ділянці.
Існують відповідні правила заготівлі соку. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.1996 року № 449 затверджено Порядок заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України.
Ресурсною базою для заготівлі соків є:
• придатні для підсочки дерева спеціально створених для цієї мети насаджень;
• ділянки лісу, які виділяються за 10 років до рубки головного користування або інших рубок (у разі призначення насадження до рубки);
• пні дерев, зрубаних напередодні соковиділення.
Деревостани 3-го і нижчих класів бонітету, насадження з діаметром дерев до 20 см та за наявності на одному гектарі менш як 50 дерев з діаметром ↔ понад 20 см не включаються до ресурсної бази.
Сезон підсочки починається з настанням вегетаційного періоду. Для добування соку на придатних для цього деревах свердлять на висоті ↕ 30 -50 см від поверхні землі канали діаметром до 1,5 см, завглибшки до 5 см (без урахування товщини кори). Аби полегшити свердління, кору дерева зачищають сокирою або стругом, не допускаючи пошкодження луб’яного шару. Перед свердлінням каналів роблять пробні уколи в кору до деревини. Поява краплин соку свідчить про можливість його заготівлі.
Суворо забороняється заготівля соків шляхом зарубів і запилів на деревах. На деревах діаметром 20-24 см робиться 1 канал, діаметром 28-32 см – 2 канали, діаметром 36 см – 3.
У разі якщо на дереві роблять 2 і більше підсочних каналів, вони розташовуються по обводу стовбура на відстані 5-19 см з таким розрахунком, щоб із двох каналів сік стікав в один сокоприймач.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Чернігівщині посилиться похолодання: скільки протримається і коли чекати потепління
Після закінчення сезону канали обов’язково замазують садовим варом, віконною замазкою, живичною пастою або глиною з вапном.
Самовільна заготівля березового соку, особливо в заповідних зонах чи лісах, що перебувають під охороною, тягне за собою адміністративну відповідальність.
Збирати березовий сік суворо заборонено на об’єктах природно-заповідного фонду. Відповідальність за таке порушення природоохоронного законодавства передбачено статею 91 КУпАП тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від дев’яти до двадцяти чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (153 до 408 гривень) з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів чи без такої і на посадових осіб — від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (255 до 510 гривень) з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів.
Заготовляти сік мають право постійні користувачі лісових угідь (лісгоспи), а також підприємці, які отримують для цього «лісовий квиток». Такий документ дає право для добування соку у спеціально визначених місцях та з дотриманням встановлених правил заготівлі. Видача «лісового квитка» передбачена статті 69 Лісового Кодексу України. За недотримання даних вимог порушників чекатиме покарання згідно статті 70 КУпАП.
Зокрема, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід і т. ін. на ділянках, де це заборонено або допускається тільки за лісовими квитками, тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 гривні) і на посадових осіб — від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 до 119 гривень).
Також є порушенням заготівля деревних соків у межах населених пунктах (пункт 4.2 Правил утримання зелених насаджень в населених пунктах), відповідальність за яке передбачено статтею 153 КУпАП та тягне за собою накладання штрафу на громадян від 170 до 510 грн.
Крім штрафу, порушник зобов’язаний компенсувати завдану шкоду, яка обраховується згідно з відповідними таксами нарахування збитків.
У разі значного завдання шкоди природному середовищу або заготівлі у великих масштабах порушення може підпадати під дію Кримінального кодексу України.
Джерело: https://www.facebook.com/share/p/1HNctUAU4K/
Фото з Мережі
–
