Для українців із сивої давнини традиційним різдвяним символом був «дідух» – різдвяний сніп, а не ялинка.
«Це наша така українська спадщина й автентика. Його заносили та ставили на стіл під ікони. Завдяки йому створювався відповідний настрій, відчувався дух Різдва. Відбувалося поєднання обрядовості, віри та народних традицій, звичаїв. Дідух символізує врожай, багатство й одночасно уособлює місце для душ предків. Адже у Святвечір живі вшановують померлих родичів, які приходять на святкову вечерю. На свята присутній увесь рід. Святки тривають від Різдва до Водохреща. І це така дуже духовна, водночас магічна і чарівна пора», – розповів Максим Блакитний, директор Чернігівського історичного музею ім. Тарновського.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Наколядували грошей і плестимуть сітки для військових: різдвяно-новорічні свята згуртували село на Чернігівщині
А ще за його словами, заможні чернігівці, серед яких були і католики, встановлювали у своїх приватних домівках різдвяні вертепи. Простим людям це було не по кишені, тож обмежувалися дідухами.
Ірина Осташко
Фото надане Максимом Блакитним
–
