За інформацією: Суспільне Чернігів.
ФОТО: Getty images (ілюстративне)
4 листопада Верховна рада ухвалила закон 7687 щодо порядку бронювання військовозобов’язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. “За” проголосували 290 парламентаріїв.
Що змінилося в порядку бронювання військовозобов’язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, та які потрібні документи для оформлення бронювання, розповів начальник центру комплектування та соціальної підтримки полковник Олег Гончарук в ефірі "Українського радіо" на "Чернігівській хвилі".
Олег Гончарук. ФОТО: Суспільне Чернігів
Далі – з його слів.
Ще з початку збройної агресії це питання було досить актуальним. На жаль, не всі керівники підприємств приділяли достатню увагу бронюванню своїх військовозобов’язаних. Але законом України про «Мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ст. 21 чітко визначені обов’язки кожного керівника підприємства, які повинні вести військовий облік військовозобов’язаних і призовників, а також здійснювати бронювання своїх працівників.
Практично кожен місяць відбуваються певні зміни в порядку цього бронювання тому, що війна у нас продовжується. До початку війни керівники підприємств повинні були уточнити свої списки військовозобов’язаних, подати в територіальні центри, оформити відстрочки від призову по мобілізації своїх працівників.
Законодавство постійно змінюється, підлаштовуються під зміни воєнного режиму. Певні професії в державних установах і в органах місцевого самоврядування і ті працівники, які працюють за цим фахом, необхідні для відновлення нашої критичної інфраструктури, потрібні для виконання державних замовлень для потреб ЗСУ, для потреб наших громад. Щоб забезпечувати постійне функціонування наших органів місцевого самоврядування, охорону та ремонтування нашої електроенергії.
Особливості змін в законі про бронювання військовозобов’язаних
Основною зміною є те, що у проєкті закону передбачається організація бронювання на підприємствах критичної інфраструктури, які не мають мобілізаційних завдань.
Це можуть бути підприємства не тільки державної, а і приватної власності.
Керівники підприємств подають заявки та обґрунтування стосовно бронювання своїх працівників до відповідної військової обласної адміністрації й далі, послідовно клопотання разом з погодженням, через міністерство оборони відбувається сам процес цього бронювання.
Підприємства, яких це стосується:
- Будівельні організації, які уклали певний договір та пройшли тендерну процедуру, працюють на відновлення наших шляхів.
- Працівники енергосистеми, які працюють 24/7, не зважаючи на тривоги та небезпеку.
- Працівники критичної інфраструктури.
Що потрібно від підприємств, щоб забронювати своїх працівників
Це мінімальний пакет документів. Наприклад, на сьогодні Міністерство економіки зробили електронний кабінет, де кожен керівник підприємства може зайти й подати заяви стосовно бронювання своїх працівників. Бронювання здійснюється терміном на шість місяців, відповідно надається відстрочка військовозобов’язаним, які заброньовані за своїми підприємствами.
Як тільки проходить період в шість місяців, не пізніше ніж через десять днів, підприємства знову повинні подати пакети документів до територіальних центрів. У посвідченнях про відстрочки роблять помітки, звіряється надання підстав, чи законно, чи не законно, надаються ці бронювання.
Документи, які необхідні при бронюванні:
- Загальний список військовозобов’язаних, які працюють на підприємстві;
- Копії військово-облікових документів (військовий квиток або тимчасове посвідчення);
- Підготовлені бланки про бронювання військовозобов’язаних.
Всі ці документи опрацьовуються територіальними центрами та повертаються на підприємства.
Який відсоток людей може бути заброньованим
Як такого ліміту або відсотка немає. Все залежить від професій, які є на підприємстві. До постанови 45, яка здійснює порядок «Про проведення бронювання», є за спеціальністю, за кожним напрямком роботи перелік професій, які бронюються. Можливо, на підприємстві є всі професії, які необхідно забронювати, а можливо, там буде лише дві-три професії, які не підлягають бронюванню.
Хто не підлягає бронюванню:
- Не підлягають бронюванню працівники, які не перебувають на обліку військовозобов’язаних, тобто це призовники – громадяни віком до 27 років.
- Не бронюють громадян до 35 років попри дефіцитну спеціальність.
- Якщо військовозобов’язаний не придатний до військової служби після проходження військової медичної комісії, на нього також не робиться бронювання.
- Якщо є підстави щодо непризова військовозобов’язаних.
Громадянин, який заброньований, може перетинати кордон, але тільки у службові відрядження з відповідними документами.
Якщо людина сама бажає нести військову службу, бронювання може бути скасовано тільки через звільнення з підприємства.
