Перші дні 2026 року принесли Україні гучні кадрові рішення. Президент Володимир Зеленський запустив масштабні зміни на найвищих щаблях влади, оборони та безпеки. Таким чином новим керівником Офісу Президента став Кирило Буданов, який понад 5 років очолював Головне управління розвідки України. Політичні експерти таке призначення називають загалом позитивним для України.
«Це однозначне посилення Володимира Зеленського. Кирило Буданов зарекомендував себе як ефективний керівник ГУР. Він має широкий кругозір. Я дивився його інтерв’ю, він дуже інтелектуальна людина, має організаторські здібності. Тому, я думаю, головне завдання, яке буде ставити перед ним Володимир Зеленський – це в першу чергу організація силового блоку, державного апарату. Я вважаю гарною ідеєю його залучити на цю посаду. Звичайно, спершу йому важко буде, бо це інша структура та інший напрямок роботи. Але, я вважаю, що це плюс, це в першу чергу посилення військового блоку. Я взагалі прихильник того, щоб у нас у державному апараті переважали чоловіки, які служили в армії – я прихильник ізраїльської моделі, де якщо ти не служив в армії, то ти не маєш ніякого політичного майбутнього. Для жінок – за бажанням, оскільки в нас нема обов’язкової служби», — розповів у коментарі «ЧЕЛАЙН» український політолог, політичний оглядач Тарас Загородний.
Проте попри позитивні відгуки щодо нового призначення Кирила Буданова, можливий і ряд ризиків.
«Рішення призначити Буданова керівником Офісу президента може бути ефективним в умовах війни, проте несе в собі ряд ризиків. За роки війни Буданов довів свою результативність на чолі ГУР і цілком може бути успішним в роботі з силовим блоком. В той же час очільник ОП має набагато ширші сфери діяльності, в яких новопризначений може не мати достатнього досвіду і компетентності. Також викликає питання подальша робота самого ГУР – вона може бути ослаблена. Те ж саме може стосуватися і звільнення з посади Малюка – СБУ може втратити ефективність без сильного керівника. Призначення Буданова на посаду ОП також свідчить, що влада не вірить в перемир’я і готується до продовження війни з Росією. Можемо очікувати, що Україну чекає подальша мілітаризація, посилення мобілізаційних процесів. Це в свою чергу породжує стратегічний ризик подальшої вертикалізації і концентрації влади навколо президента Зеленського», — розповів у коментарі «ЧЕЛАЙН» політичний оглядач Олександр Рись.
Разом з цими змінами є й інші кадрові новації в міністерствах України. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров може стати новим міністром оборони України. Натомість Денис Шмигаль може стати першим віцепремʼєр-міністром або ж міністром енергетики, оскільки в 2017-2019 роках він вже працював в енергетичній сфері.
«Денис Шмигаль нарешті може потрапити за спеціальністю. Він прийшов з енергетики і скоріш за все піде на міністра енергетики. Михайло Федоров на посаді міністра оборони може принести щось гарне, бо він більше працював з новітніми технологіями, цифровізацією, організацією кампаній – такими інноваційними технологіями. Сподіваюсь, що він буде ефективним керівником, і може багато принести того, чим уже займався, тому що він «оборонкою» теж займався: виробництвом дронів і багато чого іншого», — у коментарі «ЧЕЛАЙН» зазначає український політолог, політичний оглядач Тарас Загородний.
«Що стосується призначення Михайла Федорова на посаду міністра оборони, то це дає надію на посилення інновацій в військовій справі, зокрема в питанні розвитку дронів», — зауважив у коментарі «ЧЕЛАЙН» Олександр Рись.
5 січня також стало відомо, що Василь Малюк заявив про своє звільнення з посади керівника Служби безпеки України. Нині тимчасово виконувати обовʼязки голови СБУ призначили начальника Центру спеціальних операцій «А» Євгена Хмару.
«Щодо Василя Малюка питання є – чому звільнили. Його підтримували і військові, і багато хто зустрічався з ним. Поки що це рішення Президента незрозуміле, я думаю, що це може бути пов’язане з якимись внутрішніми політичними інтригами, можливо, хтось Президента накручував проти нього. Оскільки у Василя Малюка однозначно є хороші результати. СБУ перетворилось в таку структуру, яку бояться, як зовнішні, так і внутрішні вороги», — зазначив у коментарі «ЧЕЛАЙН» Тарас Загородний.
Таким чином, кадрові рішення початку 2026 року свідчать про трансформацію системи управління країною, проте чи будуть ці зміни позитивними – дізнаємось згодом.
Оксана Замятіна
