Реконструювати будівлю річпорту у Чернігові, облаштувати там станцію човнів і добудувати дорогу до Золотого берега. Такі плани має бізнесмен і депутат міської ради Юрій Тарасовець.
Про це повідомляє Суспільне Чернігів.
Всі будівлі на території 6,5 гектарів у приватного підприємства «Укррічфлот» викупила компанія «ЖК Комфорт», одним із власників якої і є депутат.
За скільки придбав, та що саме там будуватимуть, Юрій Тарасовець точно поки сказати не може. Каже, багатоповерхівок там точно не буде. Будівлю річпорту зносити не будуть, її хочуть реконструювати.
«Хочемо туди перенести підприємства громадського харчування, офісні приміщення. З’єднати територію річкового порту, пішохідного мосту з Золотим пляжем. По генплану міста там і зараз є дорога. Дорога, яка з’єднує Київське шосе з вулицею Савчука», — говорить Юрій Тарасовець.
Також на іншому боці затоки, можливо, будуть будівлі та станція човнів.
Ремонт та будівництво, сказав Юрій Тарасовець, зможуть почати, щонайменше, за 4 роки. Зараз вони переоформлюють землю. Історія річкового порту Чернігова бере початок ще з часів Київської Русі, розповідає історик Сергій Леп’явко.
«Причал тут був з X сторіччя. Тут причалювали вікінги, потім – давньоруські князі».
Розквіт судноплавства на Десні припав на кінець XVIII століття. Пристань у Чернігові з’явилася у 1860-х роках. Тоді плисти до Києва треба було добу, а назад до Чернігова – три.
Майже за сотню років, у 1950-х, тут побудували річковий вокзал, він мав форму корабля. А ще за 30 років звели приміщення річпорту, яке збереглося дотепер.
«Взимку оце все було заставлено буксирами, теплоходами, баржами, вони тут відстоювались на зиму. Була традиція, що баржами возили восени кавуни. Всі діти збігалися. Уявіть собі: відкрита баржа і на ній пів мільйона кавунів. Кавуни перекидали руками. Це було ціле дійство», — розповідає історик Сергій Леп’явко.
З 1968-го року в річпорту працював Валентин Тоцький. Він пройшов шлях від помічника капітана до начальника порту. Чоловік каже, серйозний розвиток підприємства почався у 1977-му році.
«Возили вугілля для ТЕЦ, щебінку, шлак для Чернігова. Були невеликі перевезення піску, починали з 180 тисяч тонн піску на рік. Возили крейду з Новгорода-Сіверського до силікатного заводу», — згадує Валентин Тоцький.
Крім перевезень, тут будували та ремонтували судна. Занепад підприємства, на думку Валентина Тоцького, стався через проблеми в економіці, зокрема економічну кризу 2008-го року.
«Акції Чернігівського річкового порту викупив «Укррічфлот». Відтоді почався спад. Перевезень пасажирів теж не було, перевезення піску стали нікому не потрібні. У 2010-му році я написав заяву на звільнення, бо не бачив шляхів подальшого розвитку підприємства».
Чи давати дозвіл компанії «ЖК Комфорт» на розроблення технічної документації, вирішуватимуть на сесії міської ради 24-го грудня.
