Бєля служить у патрульній поліції Чернігова з 19 років. У бригаді «Хижак» починав у підрозділі безпілотних систем — літав на «Мавіках». Згодом став водієм бойової броньованої техніки.
«Найнебезпечніша поїздка? Та вони всі небезпечні», — так Бєля каже про рейси в Костянтинівку. Заїзд на проспект Свободи — й одразу удар FPV-дрона в лоб. Побратимів поранило, самого водія контузило.
«Я розвертаю машину просто на проспекті. Їдемо на повному газі, зиґзаґами, на двох колесах. Бо якщо одна FPV в тебе вдарила — за тобою будуть ганятися всі інші».
Один із найважчих виїздів — евакуація двох груп аеророзвідки під час обстрілу «градами».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: FPV-дронами та зі ствольної артилерії ворог атакував прикордоння Чернігівщини
«Ми по окопах ховалися, хтось під машиною лежав. Навколо машини все лягало, а біля неї в радіусі метрів п’яти — нічого. Наче ангельські крила закрили машину».
Своїй улюбленій бронемашині Бєля дав імʼя. Після одного з виїздів Рошель повернулася повністю в антидронових сітках.
«Стовпи падали, сітки лежали, і ми їх всі позбирали. Приїхали — а машина вся в білих сітках. Тоді й прозвали її «Нєвєста», бо була як із фатою».
Що страх є, він не приховує. Хто не боїться — або дурний, або йому нічого втрачати.
«Ти їдеш і розумієш, що може прилетіти, відірвати руку або ногу. Але хлопці сидять на позиціях по 10–20 днів. Їм ще важче. А для мене — це адреналін».
Батькам спершу сказав, що їде у відрядження. І лише перед відправкою зізнався, що йде на війну.
–
Джерело: Телеграм-канал Олексія Білошицького
