За інформацією: Суспільне Чернігів.
Військові Микола Курок та Іван Роман, які повернулися з російського полоні, і батько Івана. Суспільне Чернігів
Про відео, яке поширилося українськими медіа та соцмережами, де батько радіє звістці про повернення сина, каже:
"То вже були неконтрольовані емоції, то вже було просто, знаєте, як вийшло все з тебе: втома, біль очікування. Після його народження — це, напевно, був найщасливіший момент. От народження його — я був дуже щасливий. Це мій первісток, синок. Ми на нього дуже чекали, хотіли цю дитину".
Батько Іван Роман чекає на повернення сина з полону, 5 лютого 2026 року. Суспільне Чернігів
Іван Роман каже: під час першої зустрічі син насамперед звернув увагу на його бороду.
"Я ніколи не мав бороди. А це якось… Коли після того, як його вже перевезли до в’язниці, думав: «Залишу бороду. Як прийде — зголю». Ну, так і сталося. От недовго, правда. Кажу: «Якби знав, що борода, може, допоможе, може б, раніше залишив». Але то не в бороді, напевно, справа. Просто прийшов його час звільнятися з полону".
На всі обміни, які ходив пан Іван, він брав із собою прапор 72-ї окремої механізованої бригади, де служив його син. За словами чоловіка, цей прапор він передасть до музею в Києві.
"Син прийде, підпише для них і тоді ми віддамо цей прапор їм".
Іван Роман з прапором 72-ої ОМБр. Суспільне Чернігів
Нині військовий проходить реабілітацію. За словами батька, син почувається добре.
"Як для такої події, що з ним відбувалося, то, ну, я вважаю, що добре. Він на позитиві. Треба буде робити операцію, у нього грижа. Ну, вдарили — так пахова грижа. Зараз, в першу чергу, зуби".
Пан Іван не лише зустрічав сина під час обміну, а й навідував його з рідними у реабілітаційному центрі.
"Ми спілкувалися. Пообідали смачно, смаколики ми йому привезли, які він замовляв. Вже каже: «Так наївся», але ще сала отак — хоп! Домашньої маминої ковбаси. Таку, як ми вдома робимо, зі свинини, домашню. Потім запекли гуся. У мене така цікава історія з цим гусем вийшла. Я в Іванівці замовив гуся. І домовились за ціну — 700 грн за гуся, і все. І коли треба було забирати того гуся, як вони взнали, для кого, то відмовилися категорично брати гроші. Так вони подарували гуся, а ми запекли і відвезли йому. Ну, був дуже радий".
Військовослужбовець 72-ої ОМБр Іван Роман. Фото із сімейного архіву
Іван Роман потрапив до полону під Вугледаром у листопаді 2022 року.
"Наприкінці жовтня були сильні бої за Павлівку. Ну, то він (це на підкріплення хлопцям їх кинули) і потрапив: п’ятого зайшов на позицію, шостого — потрапив до полону".
Спочатку рідним повідомили, що Іван зник безвісти. А у грудні того ж року російські ресурси оприлюднили відео з ним.
"Виставили це відео, і його знайшли, і мені скинули посилання. Я подивився. Це точно Ваня".
Іван Роман у російському полоні. Скрин з відео російських каналів
За словами батька, перед записом Івана били три дні, а саме відео зроблено під примусом росіян.
На відео полонений говорив таке:
"Ми, коли здалися, ще 10 днів з вашими ходили, я їсти готував на всіх. Тобто був забезпечений, тільки не з того боку. Коли почали бити з усіх боків, особливо, коли наша артилерія нас почала крити, тоді конкретно захотілося швидше здатися, тому що ми зрозуміли, що нашим на нас пофіг взагалі".
Попри пережите, за словами батька, Іван розглядає можливість повернення до війська.
"Він має час подумати, можна так сказати. Ми приймемо будь-яке його рішення".
Нагадаємо, 5 лютого до України з російського полону повернулися 157 людей. Серед них — військовослужбовці та цивільні. Зокрема, повернулися воїни Збройних Сил, нацгвардійці та прикордонники. Більшість була в полоні ще з 2022 року.
Серед звільнених — четверо жителів Чернігівської області. Окрім Івана Романа, тоді повернулись додому нацгвардієць Дмитро Ярмак з Чернігова, морський піхотинець Віктор Мовчан з Куликівської громади та житель Борзни Віталій Шпитальний.
Читати ще
Читати ще
«Чи не сниться це мені?»: дружини захисників із Чернігівщини розповіли про повернення своїх чоловіків з полону
