Науковці досліджують стан Юр’євої божниці – церкви XI ст. у місті Остер на Чернігівщині, яка зазнала руйнувань через воєнні дії у 2022 році.
Як повідомили в Інституті археології НАН України, для збереження унікальної пам’ятки давньоруського часу провели консерваційні роботи.
Ця територія городища-дитинця літописного міста Городець на Острі має статус археологічної пам’ятки національного значення. У 2022 році моніторингова археологічна експедиція зафіксувала на пам’ятці руйнування культурного шару внаслідок воєнних дій. Пошкодження були на площі близько 400 м² глибиною від 1,7 до 3 м. Основне завдання археологів полягало у запобіганні подальшої руйнації пам’ятки. Засновник громадської організації «Лабораторія моніторингу української спадщини «НеМо» Василь Рожко залучив американських експертів і обладнання до стабілізаційних та консерваційних робіт на Острі.
Археологи розчистили північну частину Юр’євої божниці, пошкоджену у 2022 році, де виявили численні уламки фрескового розпису ХІ-ХІІ ст. та фрагменти горщиків «голосників». Фахівці провели геодезичні виміри і створили фотограмметричну модель. Архітектурні конструкції законсервували геотекстильним покриттям та насипним ґрунтом.
«За допомогою лазерного 3D-сканера відзняли поверхню вцілілої частини давньоруської церкви та пошкодженого фрагменту. Ця технологія дозволила отримати тривимірну модель рельєфу та зовнішніх контурів стін із високою точністю. Ці дані дадуть змогу зафіксувати сучасний стан вцілілого фрагменту храму та забезпечити його збереження, вивчення та поширення у форматі точної 3D-моделі», – додали в Інституті археології.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Чернігівщині створено унікальний родовід цілого села
Історія Остра і Юр’євої божниці
Літописне місто Городець-на-Острі (нині – Остер, Чернігівщина) заснував в 1098 році Володимир Мономах.
«Розташоване на стратегічному підвищенні правого берега річки Остер, воно слугувало форпостом Переяславського князівства, було на перехресті важливих торговельних шляхів між Києвом та Черніговом. У XII ст. місто перейшло під контроль князя Юрія Долгорукого, який укріпив фортецю та використовував її як опорний пункт у боротьбі за київський престол. У 1152 році в результаті міжусобної боротьби місто зруйнував Ізяслав Мстиславич, а в 1240 – спустошила монголо-татарська орда», – розповідають в Інституті археології.
Юр’єва божниця (інша назва – Михайлівська церква) є залишком давньоруського храму, збудованого наприкінці XI ст. Це була церква з одним куполом. При будівництві поєднували камінь та плінфу на цем’янковому розчині. Донині збереглася лише апсида та частина північної стіни, що примикає до неї.
У вівтарній частині церкви залишилися фрагменти розписів XI-XII ст., центральним елементом яких є постать Богородиці‑Оранти, а з боків від неї – архангели Михаїл і Гавриїл. Під нею зображена сцена «Євхаристія», а ще нижче – чотири святителі. Збереглися також частини орнаментів.
Після мозаїк Софії Київської розпис цієї Михайлівської церкви – другий за часом збережений ансамбль таких вівтарних зображень.
–
Джерело: zaxid.net/news
