Уже ніхто не має сумнівів, що Україна – це європейська держава. До того ж, стосунки з Європою в нас традиційні, родом із сивої давнини.
Зокрема, контакти з європейськими країнами підтримувало ще Чернігівське князівство, зокрема Чернігів.
Про це особливо доцільно говорити нині, коли на вересень – жовтень 2024 року припадає поважна дата – тисячоліття Чернігівського князівства. Ґрунтовно про це – в інтерв’ю з Максимом Блакитним, кандидатом історичних наук.
Пане Максиме, невже дійсно Чернігів підтримує стосунки з Європою упродовж тисячі років?
Авжеж, за часів існування давньої української держави зв’язки між Черніговом і Європою датуються саме тими часами. Щоправда, оскільки часовий проміжок дуже тривалий, то ці взаємини були різними – активними, більш тісними або, навпаки, вщухали.
А якими саме були ці зв’язки?
Насамперед політичними: на рівні керівників держав або родинно-шлюбні взаємовідносини і зв’язки. Дипломатичні відносини. Були й торговельні зв’язки і, безумовно, військові – через воєнні дії, війни.
Також варте уваги давнє спільне поселення варягів і слов’ян поблизу села Шестовиця за часів давньої Київської держави. Воно якраз підтверджує торговельно-військові взаємини.
А що могли запропонувати чернігівці того часу Європі, наприклад у торговельному аспекті чи інших?
У торговельному – насамперед сировину, хутро й багато інших товарів, що давала природа. За часів Гетьманщини активно торгували великою рогатою худобою, продукцією сільського господарства. Зокрема з Польщею, Німеччиною, Прибалтикою. Тож в обігу на наших територіях широко використовувалися західноєвропейські гроші.
А як на Чернігівщині з родинними зв’язками, про які вже згадували?
Є відомі представники чернігівських родин, які мали тісні зв’язки з Європою. Наприклад, Василь Дунін-Борковський, чернігівський полковник, генеральний обозний часів Гетьманщини, його пращури походили з Данії, а згодом були на польській службі.
Ще також можна згадати відому родину Милорадовичів, що має сербське походження, але пов’язала себе з Україною. Представники родини володіли маєтностями на території Любеча, в Чернігові.
Тож ці факти також підтверджують зв’язки між Черніговом і Західною Європою.
Більше того, був час, коли Чернігівський регіон і більша частина України входили до складу Речі Посполитої, тобто Польщі, в першій половині XVII століття. Тоді, по суті, ми були у складі європейської держави.
.
