Для Чернігівщини сьогоднішній день — вкрай скорботний, наповнений сумом та болем, адже саме 4 березня в останню путь провели 10 воїнів, які мужньо боролися за Незалежність Батьківщини і з гідністю полягли у бою за свободу та щасливе майбутнє українського народу! За 9 років російсько-української війни — це найбільша кількість полеглих Героїв, з якими Сіверщина попрощалися в один і той самий день… Про це повідомляють у Чернігівському обласному ТЦК та СП.
Старший лейтенант Корнійчук Петро Вікторович.
Народився 23 липня 1978 року в селі Орлянці на Хмельниччині. У 1995 році закінчив Чернігівську ЗОШ №35, а у 1999 році — Академію прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького. Після закінчення Академії проходив службу у прикордонних військах міста Луганськ.
З початком повномасштабної війни чоловік разом з побратимами став на захист рідної землі. Службу ніс у військовій частині А0281 на посаді командира десантно-штурмового взводу.
На жаль, 24 лютого 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Кремінна на Луганщині Корнійчук Петро загинув…
Солдат Василенко Олександр Леонідович.
Народився 20 січня 1996 року у селі Велика Вісь на Ріпкинщині. Навчався у Роїщенській середній загальноосвітній школі, а з 2004 року продовжив навчання у спеціалізованій школі-інтернат в селі Березне. Після закінчення школи працював на Роїщенській фермі різноробом.
У 2010 році Олександр разом із сім’єю переїхав до Чернігова, а у 2018-му — розпочав проходження строкової військової служби у лавах ЗС України. До початку подій 24 лютого 2022 року чоловік працював охоронцем, але після повномасштабного ворожого вторгнення долучився до оборонців України. Службу ніс у складі військової частини А2167 на посаді стрільця-помічника гранатометника.
На жаль, 24 січня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Вугледар на Донеччині Василенко Олександр загинув.
Корнійчука Петра та Василенка Олександра провели в останню путь у Чернігові в Катерининській церкві, поховавши їх на кладовищі Яцево.
Солдат Нагорний Сергій Олександрович.
Народився 28 жовтня 1988 року у місті Свердловськ на Луганщині. Навчався на Чернігівщині, де закінчив 9 класів Шестовицької школи, після чого вступив до Чернігівського професійно-технічного училища №6 на спеціальність «слюсар».
У вересні 2022 року Сергій долучився до Захисників України, потрапивши на службу до військової частини А4355 на посаду навідника та разом з побратимами мужньо боронив суверенітет рідної держави.
На жаль, 26 лютого 2023 року під час бою поблизу Бахмута на Донеччині Нагорний Сергій загинув…
Попрощалися з воїном у Мені, поховавши його на місцевому кладовищі.
Солдат Рибалка Андрій Анатолійович.
Народився 8 березня 1983 року в смт Куликівка. У 2000 році закінчив місцеву загальноосвітню школу, а з 2002-го по 2003-й роки проходив строкову військову службу.
З першого дня повномасштабної війни Андрій один з перших прибув до місцевого територіального центру комплектування та соціальної підтримки, аби добровільно зі зброєю в руках стати на захист України. Згодом долучився до військової частини А0693, де займав посаду стрільця-помічник гранатометника.
На жаль 14 лютого 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Федорівка на Донеччині Рибалка Андрій загинув…
Попрощалися з воїном в смт Куликівка, поховавши його на місцевому кладовищі.
Солдат Бородавко Сергій Олександрович.
Народився 11 жовтня 1983 року в смт Парафіївка. Після початку повномасштабної війни наш земляк вирішив зі зброєю в руках стати на захист територіальної цілісності та недоторканості України. На службу потрапив до складу військової частини А3017 на посаду стрільця-помічника кулеметника та віддано боровся за світле майбутнє українського народу.
На жаль, 26 лютого 2023 року під час виконання бойового завдання на північно-східній околиці Бахмута на Донеччині підрозділ Сергія потрапив під ворожий мінометний обстріл, внаслідок чого наш земляк отримав поранення, які виявилися несумісними з життям…
Попрощалися з воїном на його Малій Батьківщині, поховавши його на місцевому кладовищі.
Солдат Ковтун Олександр Володимирович.
Народився 27 червня 1990 року у селі Іванівці. З початком повномасштабної війни долучився до оборонців України та зі зброєю в руках у складі військової частини А0224 на посаді стрільця-номера обслуги вирушив на захист її територіальної цілісності та недоторканості, даючи гідну відсіч ворожим окупаційним військам.
На жаль, 24 лютого 2023 року під час боїв поблизу населеного пункту Новомихайлівка на Донеччині Ковтун Олександр загинув…
Попрощалися з полеглим земляком у його рідному селі, поховавши на місцевому кладовищі.
Капітан Орішко Микола Миколайович.
Народився у 1966 році в Корюківці, де ріс, навчався та проживав. За час служби у лавах ЗС України та сумлінну боротьбу проти ворожих окупаційних військ наш земляк отримав званням заслуженого ветерана.
Після подій 24-го лютого 2022 року у складі свого підрозділу військової частини А3321 Микола мужньо та віддано виконував свій військовий та громадянський обов’язок з захисту свободи та Незалежності Батьківщини, даючи гідну відсіч загарбникам.
На жаль, 1 березня 2023 року життя Орішка Миколи передчасно обірвалося…
Попрощалися з Захисником на його Малій Батьківщині, поховавши на місцевому кладовищі.
Старший сержант Репняк Андрій Петрович.
Народився 6 грудня 1979 року у селі Займище, що на Сновщині. Після початку повномасштабної війни чоловік не лишився осторонь та став до лав Збройних Сил України. Службу ніс у складі військової частини А0693 та разом з побратимами до останнього подиху віддано боронив рідну Україну від російських окупаційних військ.
На жаль, 25 лютого 2023 року під час виконання чергового бойового завдання поблизу населеного пункту Федорівка на Донеччині Репняк Андрій загинув…
Попрощалися з воїном в його рідному селі, поховавши на місцевому кладовищі. Вдома у нього залишились батьки, дружина та двоє синів.
Старший солдат Салов Олександр Олександрович.
Народився 6 червня 1990 року у Кіровограді. З часом переїхав на Чернігівщину, закінчив Прилуцький педагогічний коледж, а у 2014-му році вперше долучився до оборонців України, взявши безпосередню участь в антитерористичній операції на сході нашої держави.
Після початку повномасштабної війни чоловік вкотре взяв до рук зброю та став до лав Захисників Батьківщини. Службу ніс у військовій частині А2167 та віддано боронив її територіальну цілісність та недоторканість.
На жаль, 22 лютого 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Вугледар на Донеччині Салов Олександр загинув…
Солдат Шекун Станіслав Сергійович
Народився 14 березня 1992 році в селі Полонки на Прилуччині. У жовтні 2022 року також став до лав оборонців Батьківщини, потрапивши на службу до складу військової частини А1126 на посаду стрільця-номера обслуги. Протягом цих місяців наш земляк віддано боронив Україну, до останнього захищаючи її суверенітет і територіальну цілісність на східних кордонах.
На жаль, 21 лютого 2023 року під час боїв поблизу населеного пункту Червонопопівка на Луганщині Шекун Станіслав загинув…
Попрощалися з воїнами на Прилуччині, поховавши Олександра на кладовищі смт Линовиця, а Станіслава — у його рідному селі.
–
