Три воїни повернулися «на щиті»: сьогодні на Чернігівщині їх провели в останню путь.
Сержант Кайдан Олександр Станіславович народився 13 квітня 1970 року в населеному пункті Куяр (нині — Республіка Марій Ел) в родині військовослужбовців. Згодом разом з сім’єю переїхав до Чернігова, де у 1985 році закінчив СЗОШ №31, а після неї — професійно-технічне училище №5. Протягом 1988-1990 років Олександр проходив строкову військову службу, потім працював у ЖЕК-10.
У березні 2022 року чоловік долучився до складу оборонців України. Службу ніс в одному з підрозділів військової частини А4787 та разом з побратимами протягом більше ніж року давав гідну відсіч ворожим окупаційним військам. На жаль, 25 березня під час виконання бойового завдання поблизу одного з населених пунктів Донеччини Олександр загинув.
Попрощалися з воїном у Чернігові в Катерининській церкві, поховавши його на кладовищі «Яцево».
Старший матрос Терещенко Іван Павлович народився 21 грудня 1984 року у селі Смош на Прилуччині. Тут закінчив місцеву середню школу, після чого вступив на навчання до Дігтярівського СПТУ. Певний час проходив службу в армії, потім повернувся до цивільного життя.
Після початку повномасштабної війни Павло став до лав Збройних Сил України та потрапив на службу до одного з підрозділів військової частини А0224. На посаді розвідника-далекомірника він віддано боронив Батьківщину від загарбника, до останнього борючись за вільне майбутнє українського народу. На жаль, 28 березня 2023 року під час боїв поблизу одного з населених пунктів Донеччини Іван загинув.
Попрощалися з воїном-земляком на його малій батьківщині, поховавши на місцевому кладовищі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Російська армія здійснила авіаудар по населеному пункту на Чернігівщині
Сержант Басанець Владислав Ігорьович народився 29 травня 1989 року в місті Бахмачі Ніжинського району. Навчався у місцевій ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1, після неї закінчив Київське училище автомобільного транспорту та будівельної механізації.
Вперше на захист Батьківщини чоловік став ще у 2014 році. Спочатку був добровольцем, потім підписав контракт та брав участь у бойових діях на сході нашої держави. Після подій 24-го лютого Владислав знов взяв до рук зброю та у складі одного з підрозділів військової частини А3892 мужньо виконував свій військовий та громадянський обов’язок. Добрий, відповідальний, змалку небайдужий до чужої біди, люблячий син і брат, вірний побратим — таким згадують воїна рідні та друзі.
На жаль, 30 березня 2023 року під час виконання чергового бойового завдання на Донеччині Владислав загинув, до останнього бувши вірним рідній Батьківщині.
В останню путь земляка провели у Бахмачі, поховавши його на місцевому кладовищі.
–
Джерело: Чернігівський обласний ТЦК та СП
