Більше ніж сто років тому Чернігів був зовсім не таким, яким звикли бачити його сучасники. Більшість міської забудови була дерев’яною й одноповерховою. По місту було безліч садиб (будинок, сад, город, господарчі споруди).Замощеними вулиці були переважно в центрі, там зробили тротуари та поклали бруківку. А подалі від центру дороги вже були ґрунтові. Розбудова Чернігова переважно відбувалася в північному напрямку та східному – на Бобровиці. На півночі територія міста фактично завершувалася сучасною вулицею Котляревського.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Чернігівщині вогнеборцям вдалося ліквідувати пожежу в житловому будинку
«Переважно містом люди пересувалися гужовим транспортом, тобто на возах, бричках або верхи.
У той час розмірковували, щоб пустити трамвай у Чернігові (проєкт відхилили у 1900 р.), адже це було фінансово затратно. Окрім того, чернігівські вулиці були здебільшого вузькими.
Користувалися люди велосипедами. Рішенням міської Думи навіть були затверджені правила пересування на велосипедах. Автівок було дуже небагато, бо дозволити собі автівку могли дуже-дуже заможні люди. Наприклад, у 1914 році в місті налічувалося всього 14 автівок. Найдорожчим авто в Чернігові володів чернігівський дворянин Григорій Глібов (власник «замку» на Бобровиці), який мав автомобіль «Фіат»», – зазначає Максим Блакитний, в.о. директора Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського.
Ірина Осташко
Фото надані Максимом Блакитним
–
