Про те, що в Україні не існує налагодженої системи утилізації та переробки побутових відходів, відомо, мабуть, кожному. Переповнені сміттєзвалища, які отруюють землю, воду і повітря довкола себе, – звичні супутники переважної більшості населених пунктів нашої держави. Утім не все сміття однаково небезпечне для довкілля. Так, з-поміж того, що ми викидаємо до контейнерів, як і серед злочинців, є речі, що можна віднести до категорії «особливо небезпечні». І, як ви вже здогадалися з назви заголовка, мова про батарейки.
Ліхтарики, пульти для телевізорів, ба навіть диктофони, що ними користуються журналісти. Усі прилади, які живляться від заряду батарейок, перелічити практично неможливо. Як і приблизну кількість акумуляторів, які кожного року відправляються на смітник. І ця приблизність жахає, адже мова йде про десятки, а можливо, й сотні тисяч тонн.
Тож скільки ртуті, кадмію, свинцю та ще бозна-чого різними шляхами потрапляє до ґрунтових вод та сільськогосподарських земель, а звідти прямо до організму тварин і людей, можна лише уявляти.
Рахунок 20:1. Чернігів – чемпіон!
Якби збір використаних батарейок був видом спорту, то місто над Десною однозначно посіло б у ньому перше місце. Адже загалом в Україні до спеціальних кошиків та пунктів, а не на сміттєзвалища потрапляє менше 1% батарейок. У Чернігові ж – 20%, тобто практично кожна п’ята. Такий результат став можливим завдяки багаторічній роботі екоактивістів, небайдужих містян та комунальних підприємств. І хоча ці цифри також надзвичайно далекі від ідеалу, утім шлях прокладено. Головне – не звертати вбік та не зупинятись на досягнутому. І тут постає логічне питання. Ну зібрали, а далі що?
Раніше переробкою таких речей займалося Львівське підприємство «Аргентум». Принаймні воно єдине в Україні мало відповідну ліцензію. Однак через те, що процес виявився надзвичайно збитковим, далі продовжувати таку роботу воно не змогло. Тож зібрані батарейки поступово почали осідати на складах організацій та в підсобних приміщеннях закладів, які їх приймали. Зрештою, чи не помітили ви, що коробки для використаних батарейок, що стояли ледь не в кожній крамниці, поступово почали кудись зникати?
«Безвіз» для батарейок або вдома все-таки краще?
Як розповів голова правління громадської організації«Еко Місто Чернігів» Сергій Безбородько, нині в Україні є організація «Батарейки, здавайтесь», яка отримала першу ліцензію на вивіз батарейок та інших небезпечних побутових відходів за кордон. Так, невдовзі перші 20 тонн батарейок поїдуть до Румунії, де їх перероблять на спеціальному заводі.
Звичайно, що це краще, ніж нічого. Утім директор ТОВ «Економіка та екологія» Олександр Шевченко вважає, що має бути альтернативний шлях.
Олександр Шевченко демонструє зразки стендів для збору батарейок
– Батарейка – це насамперед не шкідливий елемент, а й сировина, – наголошує він. –Адже вона містить метали та речовини, які після переробки можна використовувати повторно. І не просто можна, а й потрібно. Тобто Україні зараз украй необхідне підприємство, яке б займалося такою переробкою.
Источник: 0462.ua
