На Чернігівщині вже засніжило, а це вірна ознака наближення Нового року. Між тим, наша держава нині переживає дуже важкий період. Тож вже не вперше напередодні новорічного періоду починаються дискусії про доцільність чи недоцільність встановлення святкових ялинок на центральних площах у громадах.
Юрій Стальниченко, староста Менської громади
У цей непростий час ми як громада повинні знаходити баланс між воєнною буденністю і традиціями. На мою думку, встановлення новорічної ялинки може стати символом української стійкості, єдності та надії на перемогу. Тож попередньо серед планів – облаштувати невеличке містечко, як і минулого року, а ялинка в нас там «жива». Безумовно, остаточне рішення буде ухвалено, зокрема з урахуванням безпекової ситуації на початку грудня.
Володимир Павленко, голова Березнянської громади
Відверто кажучи, над цим питанням ще не думали. Але традиційно на листопадівських виконкомах це питання розглядається або перед самим Новим роком, дивлячись на ситуацію. Але наразі ми цього питання не розглядали.
От моя позиція: якщо поставимо ялинку, то хочемо чи ні, а молодь буде йти до ялинки та гуртуватися. А ми ж на трасі, де постійний активний рух. І уявіть: одні хороводи водять, а інші їдуть цією дорогою і не знають, чи повернуться назад додому цією ж дорогою. Або якщо повернуться, то в якому стані… Це моя думка, але рішення ухвалюється не мною одноособово, а на засіданні виконкому. Однак треба зберігати баланс: бо коли одні воюють, а інші танцюють, то так не повинно бути.
Від початку повномасштабного вторгнення ми центральної ялинки не встановлюємо. А до того щороку встановлювали її в центрі селища.
У школах, садках, звісно, ялинки будуть і подарунки новорічні. Може, хтось зі спонсорів допоможе. Бо діти є діти і вони не винні, що нині така ситуація.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чернігівці побачили незвичну качку на Стрижні (Фото, відео)
Володимир Куніцин, голова Коропської громади
Не встановлюватимемо. Бо війна надворі, бо ми щотижня ховаємо воїнів. У нас тільки по школах будуть невеличкі локальні свята і все. А якихось загальних святкувань не буде, бо немає ні відповідного настрою, ні бажання. І це відчувається у спілкуванні з людьми, я це бачу, відчуваю, адже ми разом – в одній громаді.
Звісно, що до повномасштабного вторгнення в нас були святкування і веселощі. Але з 2014 року вже не так масштабно, та все одно якісь заходи були, ялинку ставили. Нині – не до цього.
–
Ірина Осташко
