Минулорічний локдаун, який тривав у країні протягом практично всієї весни, позначився цілим рядом обмежень у роботі закладів торгівлі. Тоді, у багатьох людей виникали проблеми з тим, щоб придбати, наприклад, будівельні матеріали або інші непродовольчі товари. Крім того, напередодні першого локдауну фіксувався нездоровий, але вже традиційний для періоду будь-яких потрясінь ажіотаж довкола товарів першої необхідності – круп, сірників, солі, туалетного паперу. І хоча проблем із ними протягом декількох останніх десятиліть не виникало, багато хто намагався накупити чималий запас. Масла у вогонь підлили й наміри уряду ввести заборону на продаж усіх нехарчових продуктів не тільки в спеціалізованих магазинах, а й, скажімо, у супермаркетах. І хоча цю норму було скасовано, неприємний осад залишився.
А чи готові до локдауну чернігівці? Про це ми вирішили поцікавитися в перехожих містян.
Олексій, самозайнятий:
Не готовлюсь. Покупать что-то заранее нет смысла. Возможные запреты покупать бытовую химию, например, меня не напугали. Да и на сам локдаун можна по-разному смотреть. Торгово-развлекательные центры или кафе, если в них будут придерживаться той же дистанции, можно было бы не закрывать. В магазине или троллейбусах люди стоят друг возле друга ближе, чем в кафе сидят. С этой позиции смысла в локдауне нет.
Тамара, пенсіонерка:
Никак специально не готовилась. Все, что мне нужно, можно будет купить без ограничений. Сначала говорили, что бытовую химию запретят продавать, но этого ограничения все-таки не будет. Хотя я и так бы не покупала ее заранее. Вообще, не думаю, что локдаун как-то на мне отразится. По ресторанам я не хожу. Переживать мне не за что.
Григорій, водій:
На этот период я уезжаю, и меня локдаун не так коснется. Еду не за пределы страны, но тем не менее. Транспортом в этот раз можно будет пользоваться, поэтому серьезной проблемы с передвижением, как в прошлый раз, не будет. А вообще, локдаун вводить нужно. Люди все-таки живые, и многие болеют. Поэтому нужно какие-то меры предпринимать.
Еженедельник "Семь Дней"
