Мабуть, щастя – це одне з тих понять, яке практично неможливо виміряти конкретними речами. Адже погодьтеся, люди можуть почувати себе абсолютно по-різному навіть у подібних життєвих обставинах. До слова, якщо вірити деяким дослідженням, наприклад вимірюванню в усіх країнах світу індексу щастя, то воно абсолютно не корелюється із матеріальним благополуччям. Так, найщасливіші люди живуть у далеко не найзаможніших країнах і навпаки – громадяни держав із високим рівнем життя далеко не завжди й щасливі.
20 березня у світі відзначається Міжнародний день щастя. Це свято затвердили для того, аби зайвий раз нагадати людям головне: багатство, слава і визнання нічого не варті самі по собі, а справжню цінність отримують, лише коли роблять нас щасливими.
Максим, студент:
– Думаю, я досить щасливий. У мене вистачає добробуту, є стипендія. Якщо порівнювати життя в Україні з країнами занепаду, то ми досить гарно живемо. Інструментів для самореалізації в нас достатньо, але все одно зробити це досить важко. Через це багато хто переїздить у кращі міста або країни.
Валентина, пенсіонерка:
– Мені 74 роки, у мене є чоловік, є онук, самодостатня донька із зятем. Тому я вважаю себе щасливою людиною. Але я не до кінця щаслива. Пропрацювала все життя державною службовицею. Але, як то кажуть, даром. Я не отримала тієї пенсії, яку повинна була. Потім війна, ковід, брехня. Те що відбувається у країні не дозволяє жити спокійно і бути щасливим. Але я вважаю що трохи щаслива, адже живу із сім’єю.
Олександр, працівник готелю:
– Я вважаю себе більше щасливим, ніж нещасливим. Чому так? Бо маю роботу та сім’ю. Слава богу, усі живі та здорові. В особистому житті якось так, але то не так важливо, адже життя саме по собі завжди чорно-біле. Але загалом усе в мене нормально, а хорошого однозначно більше.
