Деякі проблеми ідентичності в Срібнянській селищній громаді на Чернігівщині на 30-му році незалежності

21 травня в селищі Срібне та селі Никонівка Прилуцького району Чернігівської області співробітник чернігівського регіонального представництва Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук Сергій Горобець та голова правління громадської організації «Українська Ініціатива» Юрій Косенко провели культурно-просвітницьку акцію, під час якої звернули увагу на деякі проблеми.
Перше, що викликало, м’яко кажучи, здивування, так це підбір видань на книжковій виставці про Другу світову війну в Центральній бібліотеці селища. Не говорячи вже про їх зміст, обкладинка однієї з них демонструвала так звану «георгіївську стрічку». Мабуть немає потреби нагадувати, що з 2017 року публічне використання, демонстрація або носіння георгіївської стрічки чи її зображення заборонено відповідно Закону України «Про внесення зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо заборони виготовлення та пропаганди георгіївської (гвардійської) стрічки».
Слід розуміти, що книжкова виставка — це спеціальне привернення уваги читача до конкретних книг, рекомендація від бібліотеки їх прочитати.
Оскільки ми живемо в правовій, демократичній державі, в якій боротьба проводиться НЕ з книжками, а з закладеними в них ідеями, у фондах бібліотеки може знаходитися широкий спектр літератури, але спеціально популяризується читацькому загалу лише така, що відповідає державній політиці національної пам’яті, національної безпеки та оборони, успішному розвитку нашої країни.
Учасники культурно-просвітницької акції завітали до села Никонівка, де народився Михайло Івченко, батько української письменниці Лесі Оленко, авторки талановитої та правдивої повісті про Другу світову війну «Зелені дні», і в якому вона також бувала.
На в’їзді до цього населеного пункту на офіційному дорожньому знаку вони побачили назву «Ніконівка», тобто написану по-російські, але українськими літерами. Щиро сподіваємося, що це хоч і прикра, але просто помилка, а не щось інше…
Далі ще сумніше: місцевий Будинок культури прикрашає меморіальна дошка, яка повідомляє, що будівля споруджена на честь 50-ї річниці жовтневого перевороту та встановлення радянської влади. Іншими словами, на будинку українського закладу культури публічне прославлення загарбання та окупація України російським більшовицьким агресором.
У самому Будинку культури на книжковій виставці представлені видання сучасних місцевих краєзнавців, в яких автори так відкрито і безапеляційно оспівують радянську владу, тобто злочинний комуністичний тоталітарний режим, що Юрій Косенко і Сергій Горобець змушені були визнати, що «такої похвальби людиноненависницькому режиму в незалежній Україні вже мало де можна побачити».
На питання та зауваження співробітниця закладу відповіла класичною фразою: «Це ж наша історія».
Представник Українського інституту національної пам’яті і керівник ГО «Українська Ініціатива» змушені були пояснити сутність порушень вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», а С. Горобець навіть подарував примірник друкованого тексту цього Закону для практичного використання….
У Никонівці обіцяли демонтувати цю меморіальну дошку з комуністичною символікою на фасаді Будинку культури та виправити помилки. Побачимо…
Разом із тим громадський діяч привернув увагу до іншого явища, якому не надають належного значення: «Державний прапор біля Будинку культури скручений так, щоб не дуже майорів, немов приспущений (що означає траур)».
Отже, на 30-му році незалежності навіть мимоволі побачене учасниками заходу в населених пунктах селищної громади, що просто кинулося в очі без спеціальної мети, наштовхує до висновку щодо проблеми ідентичності окремих представників сфери культури і не тільки. Кожний громадянин України має чітко та однозначно усвідомлювати, що зміцнює, а що шкодить нашій країні. Він повинен розуміти власну відповідальність за її розвиток і безпеку, в тому числі й інформаційну, ідеологічну. Це — перша фундаментальна умова існування вільної, демократичної, незалежної держави. Тільки тоді ми успішно справимося з усіма проблемами та будемо успішними як державна нація.

Сергій Бутко,
Український інститут національної пам’яті

Источник: format.cn.ua