Депутат забажав від Чернігівської міської ради узаконити радянсько-російські міфи

27 травня 2021 року під час пленарного засідання восьмої сесії Чернігівської міської ради восьмого скликання один із депутатів заявив, що для чернігівців Друга світова війна почалася не 1 вересня 1939 року(?!), що в 1943 році Червона армія саме «визволила» Чернігів та оцінив підбір матеріалів інформаційного боксу на Болдиній горі як несистемний. Він хотів виправлення змісту цього боксу відповідно своїх уявлень про історію та національну пам’ять.

ЩО СТАЛО ПРИВОДОМ ДЛЯ ТАКИХ ЗАЯВ І КРИТИКИ?
6 травня цього року в обласному центрі на території Меморіального комплексу «Слава воїнів, партизан та підпільників та могила невідомого солдата» на Болдиній горі встановлено електронний інформаційний бокс, присвячений історії Чернігова у Другій світовій війні.
За реалізацію цього проекту відповідає Управління культури та туризму Чернігівської міської ради. Звичайно структурний підрозділ органу місцевого самоврядування не може сам фахово зробити таку масштабну роботу, хоч в самому управлінні працює відомий та шанований в Україні історик, кандидат історичних наук.
Отже, систематизацією та наповненням матеріалами співробітники органу влади займалися спільно з Державним архівом Чернігівської області, Чернігівським обласним історичним музеєм імені В.В. Тарновського, Комунальним закладом «Чернігівський обласний пошуковий науково-редакційний центр» Чернігівської обласної ради. Отримували допомогу від практично всіх істориків, які фахово займаються цією тематикою, зверталися й до чернігівського представництва Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті.
Систематизація історичного матеріалу цілком логічна та відповідає рівню дослідження цієї теми. Термінологія та хронологічні рамки також узгоджуються з засадами й вимогами української державної політики національної пам’яті.
Так, Чернігівський міський голова абсолютно правий, що це тільки початок, який стимулює дослідників, відповідні установи та заклади до подальшої інтенсивної праці.
Водночас маємо засмутити депутатів і громаду: на це потрібні ще роки й роки, а також більше фінансування. Занадто довго в перші десятиліття незалежності тема Другої світової війни сприймалася владою та частиною суспільства й дослідників у тій чи іншій мірі у фарватері радянсько-російської імперіалістичної політики національної пам’яті та їхньої історіографії. Також слід згадати, що Закон України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» було прийнято тільки 9 квітня 2015 року…

АНАЛІЗ ВИМОГ ДЕПУТАТА
Отже, давайте тепер розберемося з конкретними пропозиціям-вимогами цього депутата та інших осіб, які поділяють його точку зору.
1) ЙОГО ТВЕРДЖЕННЯ: для чернігівців Друга світова війна почалася не 1 вересня 1939 року.
АНАЛІЗ: Чернігів, Чернігівщина й чернігівці є невід’ємною частиною України та Українського народу. Все, що відбувається із його однією частиною, стосується всіх (соборність України). Станом на вересень 1939 року Чернігівщина була в складі СРСР, тому наших предків злочинний комуністичний тоталітарний режим використовував для реалізації своєї політики.
ВИСНОВОК: Для чернігівців Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 року. З першого дня Другої світової, у вересні 1939 року, представники нашого краю брали участь у боях в лавах українського національно-визвольного руху, в складі Війська Польського разом із іншими понад 100 тисячами українців проти нацистського агресора. А від 17 вересня 1939 року, коли до агресії та загарбання Польщі нацистською Німеччиною вже відкрито долучився Радянський Союз у складі Червоній армії. А далі, майже без перепочинку, була участь наших предків у агресії СРСР у 1939-1940 роках проти незалежної та мирної Фінляндії, загарбанні країн Балтії тощо…
Навіть у назві Закону України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років» чітко вказано, що Друга світова війна для України почалася в 1939 році…
2) ЙОГО ТВЕРДЖЕННЯ: в 1943 році Червона армія «визволила» Чернігів.
АНАЛІЗ: у пункті 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років» знову ж таки чітко та однозначно визначено: «1. Основними формами увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років є: 1) відзначення Дня пам’яті та примирення, Дня перемоги, днів ВИГНАННЯ [виділено авторами цієї публікації] нацистів з України, Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, інших адміністративно-територіальних одиниць».
У вересні 1943 року відбулося вигнання нацистських окупантів із Чернігова, а не «визволення». Під час Другої світової війни нацистський та комуністичний злочинні тоталітарні режими воювали за право загарбання або утримання під своєю владою України. І українці воювали й гинули за чужі національні інтереси, нерідко один проти одного, а не за свою свободу.
ВИСНОВОК: Для Українського народу та війна — насамперед національна трагедія. Це одна з головних причин, що 8 травня відзначаємо на державному рівні День пам’яті та примирення, віддаючи данину пам’яті всім жертвам Другої світової війни 1939-1945 років та зважаючи на необхідність постійного піклування про ветеранів війни, учасників визвольного руху та жертв нацизму.
Український народ виборов свою свободу тільки 24 серпня 1991 року, коли відновив власну незалежну державу і став сам відповідати за своє життя й майбутнє.

ЧИМ НЕБЕЗПЕЧНІ ТВЕРДЖЕННЯ-ВИМОГИ ДЕПУТАТА?
Розглянуті вище та їм подібні твердження-вимоги — продукт системного впливу міфів про війну комуністичного тоталітарного режиму, а тепер держави-агресора — Російської Федерації. Вони спрямовані на фальсифікацію історії Другої світової війни, приховування ключових фактів історії:
— Друга світова війна 1939-1945 років, що розпочалася внаслідок домовленостей 23 серпня 1939 року націонал-соціалістичного (нацистського) режиму Німеччини та комуністичного тоталітарного режиму СРСР, стала найбільшою трагедією людства у XX столітті;
— під час Другої світової війни 1939-1945 років націонал-соціалістичним (нацистським) та комуністичним тоталітарним режимами на території України було вчинено численні злочини проти людства та людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого Україні та Українському народу було завдано величезних втрат.
Мета сучасної Російської Федерації, яка наполегливо продовжує нав’язування цих міфів не тільки своєму суспільству, а також й Україні та всьому світові, проста. «Побєдобєсіє» потрібно для поневолення Українського та інших народів, відновлення колишньої радянської імперії, аби й далі вести свою імперіалістичну, загарбницьку політику проти інших країн…
Отже, навіть неусвідомлене відстоювання та нав’язування радянсько-російських міфів окремими громадянами, а тим більше депутатами місцевої ради, спрямоване на користь російського агресора проти державної політики національної пам’яті, національної безпеки та оборони України.

Сергій Бутко, Сергій Горобець,
Український інститут національної пам’яті

Источник: format.cn.ua