Еволюція політичних поглядів – нормальна практика. Але за умови, якщо вона не відбувається миттєво і (так співпало) перед початком передвиборчої кампанії. У такому разі у виборця є всі підстави вважати, що зміна політичних смаків – результат банальної гонитви за мандатом. Мовляв, «ось ця фішка ближче до фінішу, то я нею і гратиму».
Але вибори – не настільна гра. Хоча спільне є – і там і там учасники процесу не люблять, коли їх обманюють і перефарбовуються на ходу. У суспільстві з міцними демократичними принципами кандидати, які регулярно і зазвичай перед найближчими виборами приєднуються до іншої політичної сили, не мали би високої підтримки. В Україні ж – біда з надто короткою пам’яттю у більшості виборців. Далеко не всі можуть пригадати, від якої політичної сили 5 років тому (а тим більше – 10 чи 15) балотувався той чи інший кандидат. Що ж, спробуємо нагадати, поглянувши на верхні частини списків партій, які беруть участь у виборах до Чернігівської міської ради.
Вибори-2020
Нагадаємо, 25 жовтня ми будемо обирати склад місцевих рад та їхніх голів. Зокрема, мешканці Чернігова будуть обирати міського голову, депутатів у Чернігівську міську, Чернігівську обласну та Чернігівську районну ради.
Зосередимося саме на міській раді. Тут у бюлетені виборці знайдуть назви 11 партій: «Батьківщина», «Голос», «Європейська солідарність», «За майбутнє», «Наш край», ОПЗЖ, «Перемога Пальчевського», Радикальна партія Олега Ляшка, «Рідний дім», «Сила і Честь», «Слуга народу».
«Батьківщина» і радикали тримаються купи
Найбільш віддані кандидати – у партії «Батьківщина». Зараз у міській раді їхня фракція складається з семи осіб. На нові вибори у складі тієї самої політичної сили цього разу йде шестеро з них – Іван Бакшун, Олександр Антонов, Лариса Кадіна, Віктор Акименко, Ірина Любухіна та Григорій Федорець. Сьомий – Микола Миргородський – відсутній, але не засвітився він і серед інших проектів, принаймні по Чернігову. Тож «хамелеонів» не виявлено. Щоправда, другий номер списку Іван Бакшун, за даними «Чесно», у далекому вже 2006 році балотувався від Народно-демократичної партії, але після того кольори не міняв.
Більше того, під прапорами «Батьківщини» йдуть до міської ради ті люди, які вже мали мандат більш ранніх скликань. Навіть за 5 років перерви вони не пішли до таборів інших сил. Зокрема, ми знайшли у списках Владислава Кухара, В’ячеслава Лебідя і Таісію Радчук, які застали ще назву «БЮТ» (2006 рік).
Натомість у лавах партії знайшлися перебіжчики від інших сил. І навіть номер 1 у списку «Батьківщини» (і кандидатка на крісло міського голови) Ольга Заїка 5 років тому невдало спробувала потрапити до обласної ради від партії «Наш край».
Радикальна партія Олега Ляшка, яка традиційно має на Чернігівщині високі рейтинги, залишилася майже з тією самою основою. Перші три місця у списку РПЛ – Дмитро Блауш (проходив до міської ради 5 років тому, але обрав мандат депутата обласної ради) та діючі депутатки від партії Наталія Осіковська та Жанна Шерстюк. Перша, до речі, раніше балотувалася від «Фронту змін», але зараз партію не змінила.
Депутати чи хамелеони? Як чернігівські кандидати змінюють партії перед виборами, фото-1
Колишній кандидат від «Батьківщини» (2015 рік, обласна рада) Дмитро Іванов – найбільш яскрава ілюстрація тенденції. Нині він прагне обратися зі «Слугою народу», а на сітілайтах використовує слоган, який може ввести в оману виборців. Особливо зважаючи на його колишній політичній досвід.
«Наш край» потроху розсипається
Власне, «Наш край» загалом зберіг кадри, але зазнав і чимало кадрових втрат. З нинішньої фракції міської ради у списках Ігор Романенко (№1, балотувався до обласної ради 5 років тому, а до того був серед кандидатів від «Фронту змін»), Віктор Бистров (№2), Богдан Ткаченко (№6). Плюс Олександр Соколов, який балотується від партії на виборах міського голови, але на мандат депутата не претендує – відсутній у списках.
Натомість іншу політичну долю собі обрали перевізники Сергій Вакуленко та Володимир Козир, лікар-педіатр Ганна Якубова, забудовник Максим Черненок (усі тепер балотуються від «Слуги народу»), а також Володимир Коваленко та Ігор Желдак (обрали партію «Рідний дім»). Щоправда, останній піде боротися за звання депутата Чернігівської обласної ради.
«ДемАльянс» + «Самопоміч» = «Голос»
«Голос» дебютує на місцевих виборах, але й у лавах партії є кандидати, які вже мають досвід балотування. Якщо поглянути на «трудові книжки» людей у списку, то знайдемо там чимало колишніх представників «ДемАльянсу» та «Самопомочі». Обидві політичні сили на минулих виборах у 2015-му пройшли до міської ради, але тепер навіть не беруть участі у цих виборах.
Зокрема, Володимир Барінцев, перший номер у списку чернігівського «Голосу», 5 років тому балотувався від «Самопомочі» до Чернігівської міськради, але не пройшов. За ним у списку – Максим Богомаз. Він чинний депутат Деснянської райради від «ДемАльянсу». Четвертий номер – ще один колишній «самопомочівець» Станіслав Єфименко, п’ята – Вікторія Піскун, яка балотувалася від «ДемАльянсу», шоста – Катерина Данькова (теж «ДемАльянс»).
Натомість діючі депутати міської ради від цих політичних сил «самовідсторонилися» або ж пішли до конкурентів – Віктор Тарасов (від «ДемАльянсу») нині №5 у списку «Європейської солідарності», а Віктор Іванченко та Олександр Тимошенко (фракція «Самопоміч») подалися до «Слуги народу». Утім там вони – у нижній частині списку і отримають мандат лише в разі, якщо виборці підтримають не просто партію, а саме їхні прізвища.
«Європейська солідарність» з «Веною»
Тут першим номером (і кандидаткою на посаду міського голови) йде Марина Рейко, яка вже була у міській раді – обиралася у 2010 році від «Громадянської солідарності». Тоді ж депутатом від тієї сили став Віктор Бережний. Він, до речі, чотирма роками раніше балотувався від БЮТ. Тобто це його вже третій похід і кожного разу під новим прапором. Тепер він – третій у списку «ЄС» до міської ради.
«Громадянська солідарність» – партія, від якої балотувалися 10 років тому представники бізнес-групи, дотичної до гіпермаркету «ВЕНА». Зокрема, тоді ж участь у виборах брала Ганна Романова. Зараз у списках «ЄС» також можна знайти Івана Старовойта (був керівником проєкту Hollywood Capital), Владислава Мельника (відомий чернігівцям як ведучий масових заходів на сцені «Голлівуду»), Романа Зеленяка (його прізвище серед контактів на сайті «Голлівуду» для потенційних орендарів)…
Цікаво також, що з дев’яти депутатів міської ради, які у 2015 році проходили до мерії від Блоку Петра Порошенка «Солідарність», від «ЄС» зараз… не балотується жоден. А семеро з цього списку – Василь Білогура, В’ячеслав Летута, Андрій Дериземля, Наталія Малець, Регіна Гусак, Роман Старіков та Інна Левченко – тепер ідуть на вибори в команді «Рідний дім».
Вершки для «Рідного дому»
У «Рідному домі» діючий міський голова Владислав Атрошенко (до речі, він також перемагав на виборах 2015 року як кандидат від БПП) зібрав не лише колишніх прихильників 5-го президента України, але й кадри з інших політичних сил.
Так, Наталія Хольченкова та Вікторія Овчаренко обиралися 5 років тому від «Нашого краю». Плюс достатньо відомі у місті підприємці, плюс керівники комунальних господарств і управлінь міської ради та інші бюджетники (освіта, медицина). Прізвища більшості з них на слуху, що має зіграти на користь партії.
Депутати чи хамелеони? Як чернігівські кандидати змінюють партії перед виборами, фото-2
Владислав Атрошенко – рекордсмен за кількістю походів у владу з різними політичними силами. У ради нинішній міський голова успішно балотувався чотири рази: у 2002 році з «Нашою Україною» Віктора Ющенка до парламенту, у 2010-му – до обласної ради з «Сильною Україною» Сергія Тігіпка, у 2012-му – знову до Верховної Ради як самовисуванець, але під куполом приєднався до фракції Партії регіонів. У 2014-му – утретє до парламенту, і тепер із «Солідарністю» – блоком Петра Порошенко. Тепер у політика власна партія – «Рідний дім».
Слуга народу – збірна солянка
Тут достатньо просто згадати колишній досвід людей з першої десятки партії:
1. Юрій Тарасовець – на виборах 2010 та 2012 років балотувався до міської та Верховної рад відповідно від партії «УДАР» Віталія Кличка, а у 2014-му до парламенту від БПП «Солідарність».
3. Максим Черненок – у 2015-му році обрався до міської рад від «Нашого краю».
Депутати чи хамелеони? Як чернігівські кандидати змінюють партії перед виборами, фото-3
5. Наталія Романовська – у 2015-му році балотувалася до міської ради від «Самопомочі».
7. Сергій Берестовий – у 2010-му році претендував на крісло депутата міської ради від Партії зелених України, до того був депутатом обласної ради від «Нашої України».
Сергія Вакуленка, Володимира Козиря, Ганну Якубову, Віктора Іванченка та Олександра Тимошенка ми вже згадували вище. Тепер вони змінили «Наш край» та «Самопоміч» на пропрезидентську партію.
Цікаві метаморфози
Можна відзначити ще наявність у списку партії «За майбутнє» кількох людей, які колись позиціонували себе представниками патріотичних сил, – Володимира Федорка (балотувався 5 років тому від «Свободи») та Вадима Йовенка.
У списку партії «Сила і Честь» перші два рядки дісталися діючим депутатам міської ради від «Опозиційного блоку» – Світлані Живенко та Олегу Шеремету (ще з 2006-го балотувався від Партії регіонів).
Депутати чи хамелеони? Як чернігівські кандидати змінюють партії перед виборами, фото-4
Третій опоблоківець у міській раді – Павло Вовк – перебіг до ОПЗЖ, де йому дали 2-й рядок у списку партії. Вище – лише Віктор Сехін, який встиг двічі обратися – у 2006 році від БЮТ, а у 2010-му – від «Громадянської солідарності» (див. розділ про ЄС). Третім тут іде Віталій Голець, за плечима якого участь у виборах під прапорами Соціалістичної партії, «Громадянської солідарності» та БПП.
І спробуй тут запам’ятати та не заплутатися. Але: попереджений – значить озброєний.
Думка експерта
Олександр Рись:
– Процес міграції з партії в партію став, на жаль, звичним явищем в українській політиці. Особливо це відчувається на місцевих виборах, де партійність відходить на другий план і грає роль особистість.
Якщо говорити про Чернігів, то тут також є ряд випадків мімікрії. Наприклад, колишні регіонали і опоблоківці знайшли собі місце в партії «Сила і Честь». Тут бачимо таку собі покупку політичної франшизи задля можливості потрапити у владу під новими кольорами. Класикою є і перехід кон’юктурщиків у нові політичні сили. Зокрема, колишні члени «Нашого краю», що обиралися у 2015 році разом з діючим мером, зараз перейшли в провладні і рейтингові партії «Рідний дім» та «Слуга народу».
Ідуть у політику й бізнесмени, які прагнуть захистити свої бізнес-інтереси. Так, Марина Рейко несподівано стала лідером місцевої команди «Європейської солідарності». Юрій Тарасовець очолив список «Слуги народу». Метою таких політичних кроків може бути захист від тиску міського голови Атрошенка, який намагається монополізувати практично усі напрямки грошових потоків міста.
щотижневик "Семь дней"
