Із давніх часів у світі, в Україні і, зокрема, на Чернігівщині з дерева споруджували будівлі, житлові приміщення як цивільного, так і духовного призначення. Водночас елементом оздоблення та декору інтер’єру й екстер’єру споруд різного призначення залишалося різьблення.
Будівництво було переважно дерев’яним, бо дерево – матеріал відносно простий для оброблення. А в лісистій місцевості ще й доступний і недорогий. До речі, використання дерева в будівництві актуальне й сьогодні.
Кандидат історичних наук Максим Блакитний каже, що більшість споруд (особливо житлових) у Чернігові, на території Чернігово-Сіверщини ще з часів Київської Русі та фактично до другої половини ХХ ст. зводили з дерева. Це можна пояснити великою кількістю лісів (північні регіони Чернігівщини), доступністю деревини та вправністю місцевих майстрів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Щоб тренування були безпечними: у Сновську встановили укриття для юних спортсменів
«На 1783 р. у Чернігові було сім кам’яних та вісім дерев’яних церков, 647 будинків (переважно були зроблені з дерева).
У 1814 р. у Чернігові майже 200 полонених армії імператора Наполеона працювали ковалями, столярами, теслями (81 – француз, 26 – голландців, 49 – хорватів, 17 – італійців, 7 – швейцарців та інші).
На 1817 р. усі приватні будинки в місті були зроблені з дерева (біля 700 будівель), у них мешкали 4 тисячі мешканців. Найбільшими і кращими будинками в місті були: садиба Стороженка, Милорадовича, спадкоємців графа Безбородька», – в коментарі для ЧЕЛАЙН зазначив Максим Блакитний.
За його словами, у 1825 р. у Чернігові проживали майже сім тисяч мешканців. На території міста нараховувалося 669 дерев’яних будинків і тільки 10 будівель, зроблених із цегли. Відповідно, основним матеріалом для будівництва й оздоблення залишалась деревина.
«24 лютого 1853 р. у Чернігові було урочисто відкрито театр, будівля якого була зроблена з дерева. На 1865 рік у місті було 906 будинків (дерев’яних 803, цегляних 103). Різьбленням оздоблювали окремі елементи будинку (дверні та віконні отвори, сволоки або опорні балки). Вдосконалювалася техніка оброблення дерева. Більш заможні господарі могли собі дозволити розширити декоративний ряд екстер’єру будівель (мода на зовнішній декор особливо спостерігається наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.)», – розповів кандидат історичних наук.
–
Спілкувалась Ірина Осташко
Фото – Максим Блакитний
