В останній день листопада і перший день грудня до нашої редакції надійшло кілька дзвінків. Стурбовані містяни – мешканці приватному сектору довкола кондитерської фабрики «Стріла» (так званий район Чорториївщина) повідомляли: з димаря підприємства вирує чорний дим, а в повітрі відчувається досить неприємний запах чи то пластику, чи то гуми. Один із додзвонювачів повідомив, що таке явище вони спостерігають уперше. Та й узагалі, більше ніж місяць підприємство стояло без жодних ознак життя. Тож містянин підозрює: за цей час на його території могло розташуватися інше, шкідливе виробництво.
Для того аби розібратися в ситуації, ми вирішили побувати на місці та поспілкуватися з жителями, а заодно й подивитися самим, чи справді ситуація з димом виглядає настільки погано.
«Коли йде чорний дим, то ми задихаємося»
Запах диму можна було відчути в повітрі приблизно у 100 метрах від центрального входу до фабрики, якщо йти до нього вулицею Мстиславською з боку школи №19. Щоправда, присмаку паленої гуми або пластику в ньому не відчувалося. Він радше нагадував звичайний дим від багаття, який часто можна почути в тих районах Чернігова, де містяни опалюють власні будинки дровами.
Мешканка Чорториївщини на ім’я Надія розповіла, що колись і сама працювала на кондитерській фабриці, а тому знає: дим іде з котельні. Вона розповіла: колись підприємство опалювалося газом, але, після того як блакитне паливо стало задорогим, начебто перейшло на солярку. От тоді в його околицях і почали відчувати неприємний запах. Щоправда, близько місяця тому підприємство зупинилося, і з того часу ані диму з котельні, ані інших ознак діяльності навколишні жителі не спостерігали.
– Сусідка йшла і каже, що тепер фабрика вже закрилася і там відкрили завод гумотехнічних виробів. Якщо це так, то ми тут зовсім пропадем. Бо якщо це гумотехнічні вироби, то вони ж оці відходи будуть куди кидать? Правильно, у топку. І пластмасу, і резину. То ж ми тут подихать будемо. Коронавірус оцей давить, а тут іще й це. І зараз дим уже біленький, а зранку був чорнющий просто, – поділилася своїми побоюваннями Надія.
Жінка пригадала, що проблеми з довколишнім середовищем були в кондитерської фабрики і раніше. Так, з її слів, кілька років тому жителі району вже зверталися до екологічної служби, і остання навіть робила перевірку. Після того, мовляв, диму не було, але потім він з’явився знову. Щоправда, Надія підмітила: 30 листопада, коли він повалив із труби вперше за довгий час, і виглядав, і відчувався зовсім інакше.
– Коли йшов чорний дим, то ми задихалися, не можна було білизну вивісити. У мене троє онуків, виходять на вулицю, гуляють, а коли йшов дим у нашу сторону, то ми закривали форточки. Дихать було нічим, – наголошує жінка.
Крім того, вона розповіла, що вперше у житті бачить аби дим ішов з труби безперервно. Так, коли фабрика працювала у дві, а то й три зміни, він валив із димаря з тривалими перервами.
Дрова з Добрянки
Для того аби перевірити, чи справді у приміщеннях кондитерської фабрики вже розташувалося інше виробництво та що за дим іде з її труби, ми вирішили навідатися безпосередньо на підприємство.
На прохідній дали контакти керівництва «Стріли», але зазначили: нічого надзвичайного на виробництві не відбувається. Хіба що не враховуючи того факту, що воно зупинилося і невідомо, чи зможе колись поновити роботу знову. Чутку про виробництво гумовотехнічних виробів там також спростували.
Під час телефонної розмови директорка кондитерської фабрики розповіла: попри те, що нині підприємство не працює, прогрівати його все одно треба. Адже, якщо цього не робити, може статися катастрофа: опалювальна система розморозиться і відремонтувати її буде вже непросто. Крім того, зазначила вона, абищо в топку не кидають. Для обігріву завезли дві машини дров сосни звичайної, придбаних у Добрянського лісництва. А ось надмір диму в повітрі пояснила тим, що нині на дрова перейшла величезна кількість установ і підприємств, які раніше опалювалися газом. До того ж за допомогою печей гріється і певна частина жителів приватного сектору, і на територіях гаражних кооперативів, розташованих у цьому ж районі.
– Основний постачальник дров для Чернігова – це Добрянка. Ми також опалюємося дровами звідти. Це цілком екологічний вид палива. Солярку чи щось подібне ми для цієї мети не використовували. Хоча нас у цьому і звинувачували. Тільки дрова. Звичайно, поки підприємство не поновило роботу, ми будемо опалювати його лише за морозної температури. У звичайні дні ж намагатимемося мінімізувати це. Хоча я щиро сподіваюся, що фабрика знову запрацює, – повідомила директорка.
Під час розмови одна з працівниць підприємства розповіла, що днями й самі відчували на його території ядучий запах. Мовляв, чи то на території приватного будинку, який стоїть обабіч фабрики, чи то в гаражному кооперативі хтось палив сміття, серед якого, імовірно, було чимало того ж пластику і гуми. А через те, що приблизно в той же час на підприємстві почали прогрівати приміщення, місцеві жителі й пов’язали появу цього запаху саме з котельнею «Стріли».
Крім того, вона, як і директорка, висловила сподівання, що фабрика знову почне працювати. Адже раніше, напередодні зимових свят, вони мали багато замовлень і працювали на повну силу. Карантинні обмеження ж призвели до того, що виробництво зупинилося, а величезна кількість робітників лишилися без роботи і засобів для існування.
Треба зазначити, що специфічний чорний дим міг іти з труби котельні попервах саме тому, що вона не опалювалася тривалий час. Подібне явище можна спостерігати навіть під час обігріву приватних осель, якщо банально не прочистити димохід перед першою топкою.
Власне кажучи, упродовж останніх років у холодний період запах диму почав з’являтися над різними районами обласного центру дедалі частіше. Причина такого явища – велика вартість газу. Тож дедалі більше підприємств Чернігова переходять на опалення альтернативними видами палива.
Еженедельник "Семь Дней"
