Ще кілька років тому побутувало твердження, що дівчатам не місце в бойових мистецтвах. Мовляв, краще вибирати гімнастику, плавання, танці чи інші граційні й більш дівочі види спорту.
Між тим, життя не стоїть на місці і дедалі більше дівчат вибирають бойові мистецтва. Адже важлива не лише фізична активність, а й шлях до розвитку сили, впевненості та самозахисту. Бойові мистецтва відкривають двері у світ, де дівчата можуть набути навичок, що здатні змінити їхнє життя.
Про це й не тільки – в розмові з Сергієм Петрикеєм, тренером із панкратіону.
Пане Сергію, чи варто батькам віддавати донечок на бойові мистецтва?
Дітей краще віддавати на такі мистецтва, які дітям подобаються. Якщо дитині подобаються бойові мистецтва, то варто йти і тренуватися. Якщо подобаються танці, то йти на танці. А в реальності батьки, на жаль, доволі часто мають якусь дитячу нереалізовану мрію і вважають, що їхні діти мають втілити її в життя. Тож і віддають дитину або в спорт, або в якийсь гурток, який їм до душі. А це найгірше, що може бути, коли батьки через дитину намагаються втілити свою мрію.
До вас на змагання багато дівчат приходить?
Дівчат багато, останні два роки взагалі дівчата приходять масово. Напевне, 20% вихованців у дитячих групах – це дівчата. Це десь п’ятеро чи шестеро дівчат у кожній групі.
На вашу думку, з чим пов’язане зростання цікавості дівчат до єдиноборств?
Дівчатам цікаво, то й приходять і займаються панкратіоном. А раніше це було ніби табу для дівчат. Казали, що бойові мистецтва – для хлопців. А зараз так ніхто не вважає, то чому б дівчатам і не спробувати? Тож пробують, їм подобається.
.
