До дня проголошення першої незалежності України та Дня Соборності України

Засідання за «круглим столом» з такою темою відбулось 17 січня в комунальній установі «Чернігівський обласний молодіжний центр» Чернігівської обласної ради.

Організаційно проведення заходу забезпечували співробітники Українського інституту національної пам’яті Сергій Бутко та Сергій Горобець спільно з Департаментом інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації та обласним молодіжним центром.

За дорученням очільника представницької влади області Ігоря Вдовенка участь у засіданні «круглого столу» взяв і виступив при обговоренні теми радник голови обласної ради Дмитро Никоненко.

Довідково: Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року. «Народе України. Твоєю силою, волею, словом стала на Землі українській вільна Народна Республіка» — так розпочинався текст IV Універсалу Української Центральної Ради. 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві відбулося проголошення Акту злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в єдину незалежну державу. В «Універсалі соборності», зокрема, йшлося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка». 22 січня відзначаємо дві рівнозначні за вагою події української історії: перше проголошення незалежності України 1918 року та Акту Злуки українських земель рівно через рік – 1919-го. 2020-го незалежна держава Україна святкуватиме своє 29-річчя. 24 серпня 1991-го Верховна Рада прийняла Акт проголошення незалежності, а 1 грудня того ж року українці схвалили його на референдумі. Це точка відліку історії сучасної Української державності. Утім, історики справедливо відзначають: 24 серпня 1991 року насправді відбулося відновлення незалежності України. «Визволяючись від гніту імперій — Російської та Австро-Угорської, українці використовували кожну можливість для реалізації ідеї державності. На початку 20 століття світ побачив суверенну державу – Україну, якій не судилось вистояти у світовому військовому катаклізмі. Проте визвольний рух за відновлення державності не спинився, і врешті досяг мети: Україна знову стала незалежною. З 1991 – назавжди», — говорив історик, народний депутат України Володимир В’ятрович. Історія виборювання Україною незалежності в ХХ столітті має 7 ключових подій:

22 січня 1918 року – проголошення незалежності Української Народної Республіки;
15 березня 1939 року – проголошення незалежності Карпатської України;
30 червня 1941 року – проголошення Акту відновлення української державності;
16 липня 1990 року – ухвалення Декларації про державний суверенітет України;
1 листопада 1918 року – день «Листопадового чину», повстання у Львові, в результаті якого постала Західноукраїнська Народна Республіка;
24 серпня 1991 року — проголошення Акту незалежності України.
1 грудня 1991 року – Всеукраїнський референдум на підтвердження Акту проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року.

«22 січня натомість важливо відзначати і як День Соборності, і як День Першої Незалежності України. Святкування цього дня саме в такому форматі підкреслює тяглість традиції української державності у ХХ ст.», — пояснював колишній керівник Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович .

День Соборності України: історія, традиції святкування

Українці 22 січня відзначають День Соборності України. Cвято встановлене у честь проголошення Першої Незалежності та Акту злуки УНР і ЗУНР. Незалежність була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради у 1918 році, а вже за рік, у той же день, на Софійському майдані в Києві, відбулось офіційне об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в одну державу. Фактично, саме цей день є Днем Незалежності України, а не 24 серпня 1991 року. Другу дату можна вважати днем Відновлення Незалежності після тривалої окупації. Переговори щодо об’єднання ініціювала саме Західноукраїнська Народна Республіка, в обличчі її лідерів. Та ініціатива ця не була якимсь спонтанним рішенням, адже існував цілий об’єднавчий рух, який ставив собі за мету соборність Української держави. У період радянського режиму, День Соборності не святкувався і вважався «контрреволюційним святом», а всі офіційні згадки про нього ретельно знищувались.

Перше офіційне та масштабне святкування відбулось аж у 1939 році, в столиці Карпатської України, місті Хуст. На той час ці землі знаходились у складі Чехословаччини, а День Соборності став найбільш масовим заходом українців за 20 років. На демонстрацію вийшло понад 30 тисяч українців. В сучасній Україні, на державному рівні, вперше відзначався цей день вже у 1999 році після відповідного указу президента країни Леоніда Кучми. Хоч свято досить молоде, але ж насправді у цьому році відбудеться вже 29-та річниця. У 2011 році, указом президента-утікача, Віктора Януковича, День соборності 22 січня був скасований на офіційному рівні, а відновлений уже 2014 року, після його втечі. Головною традицією у День Соборності став живий ланцюг — історія цієї традиції починається з 1990 року, коли патріотично налаштовані українці вирішили так символічно продемонструвати державну єдність. Він протягувався з Києва до Львову та Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного.

Відділ інформаційного забезпечення та зв’язків з громадськістю
виконавчого апарату обласної ради

Фото головного спеціаліста відділу співпраці зі ЗМІ
Департаменту інформаційної діяльності
та комунікацій з громадськістю Чернігівської ОДА Євгенія Вороха

Источник: format.cn.ua