Небагато міст може похизуватися таким внеском до завоювання міжпланетного простору, як Чернігів. І справа тут не тільки в потужних підприємствах, що виробляли, та й до слова, продовжують випускати деталі для ракет і космічних кораблів, а й у кількості космонавтів, які почали свій шлях до зірок з Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків.
Загалом, цей навчальний заклад дав путівку до навколоземної орбіти 11 космонавтам: Леоніду Кизиму, Петру Климуку, Анатолію Левченку, Леоніду Попову, Юрію та Роману Романенкам, Анатолію Соловйову, Володимиру Титову, Олександру Самокутяєву, Адріяну Ніколаєву та першому космонавту незалежної України Леоніду Каденюку.
Їх пов’язав космос, або Такі різні долі в одному небі
Життєві шляхи космонавтів, які розпочали свою дорогу до неба з Чернігова, для кожного з них склалися абсолютно по-різному. Для того аби навіть коротко переказати біографії цих людей, знадобилася би далеко не одна газетна сторінка. Різна кількість польотів та проведених за межами планети днів і годин, різні стосунки з владою та іншими космонавтами, зрештою, і різні прапори на захисних костюмах.
Саме з чернігівського училища розпочалася льотна, а згодом і позаземна кар’єра третього (після Юрія Гагаріна та Германа Титова) космонавта СРСР Адріяна Ніколаєва. Щоправда, провчився в цьому закладі він недовго і закінчив інший. Тим не менш одне з шести погрудь космонавтів, установлених на вході до училища, належить саме йому.
2 824 дні 1 годину 34 хвилини сумарно провели в космосі 11 вихованців ЧВВАУЛ. Найдовше – Анатолій Соловйов (651 день). Найменше – Анатолій Левченко (трохи менше 8 днів).
Наступні після Ніколаєва космонавти, які навчалися в Чернігові, були вже повноцінними випускниками училища. Першим серед тих, хто отримав диплом ЧВВАУЛ, у космос полетів Петро Климук, а останнім Олександр Самокутяєв.
Петро Климук закінчив училище в один рік з Анатолієм Левченком, доля якого склалася найбільш трагічно з усіх чернігівських космонавтів. Адже за сім місяців після свого єдиного польоту на орбіту він помер від пухлини головного мозку.
Під час польоту Анатолій Левченко кілька днів провів на орбітальній станції «Мир». До неї він вирушив разом з іншим випускником училища Володимиром Титовим, а ось повернувся на Землю в компанії з іншим «чернігівцем» – Юрієм Романенком, який прилетів на станцію раніше.
До слова, Юрій Романенко 1998 року потрапив до Книги рекордів Гіннесса як найбільш досвідчений космічний мандрівник. Адже впродовж трьох космічних польотів він провів за межами Землі 430 діб 18 годин 21 хвилину. А ось його син Роман, також випускник училища, став одним із трьох у світі, чиї батьки також обрали цю професію.
У Чернігові встановлено погруддя шести космонавтів: Адріяна Ніколаєва, Петра Климука, Леоніда Кизима, Леоніда Попова, Юрія Романенка та Германа Титова. Цікаво, що останній – єдиний з усіх, хто не мав прямого стосунку до Чернігова.
Випускник училища Анатолій Соловйов провів у космосі майже на 200 діб довше за Юрія. Утім до книги рекордів чомусь не потрапив. Він здійснив п’ять польотів.
Леонід Кизим та Леонід Попов здійснили по три мандрівки навколоземною орбітою. З чернігівського льотного училища випустилися в різні роки, а ось космічну кар’єру закінчили в один день – 13 червня 1987 року. Обидва потім навчалися у військовій академії.
А ось першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка та Володимира Титова поєднала участь у космічній програмі США. Щоправда, літали вони в різні роки та на різних космічних апаратах.
Перший з українським прапором на скафандрі
Мабуть, один з найбільш відомих випускників училища – це Леонід Каденюк. Саме його космічний політ вписав незалежну Україну в когорту держав, чиї громадяни побували на орбіті Землі. І саме його життя чи не найбільше пов’язано з нашим містом. Притому не тільки за фактом навчання, а в першу чергу через його особливу любов до Чернігова. Адже сюди він приїздив не тільки, так би мовити, з офіційними візитами, а й просто для того, щоб прогулятися знайомими ще з курсантських років вуличками. Востаннє йому довелося побувати в місті над Десною лише за кілька місяців до смерті.
З приставкою «вперше..» про Леоніда Каденюка можна говорити довго. Так, він був першим, хто полетів у космос з українським прапором, а завдяки йому у відкритому космосі пролунав і гімн нашої держави. Перший зв’язок між Україною та космічним кораблем також був здійснений саме ним.
У своїй автобіографічній книзі «Місія – космос» він єдиний серед усіх, хто побував у космосі, докладно описав стан невагомості не тільки як науковець, а й як від природи допитлива людина.
«Крім позитивних вражень були й негативні від того, що я побачив, – це надзвичайно тоненький прошарок атмосфери, який окутує Землю на фоні чорного космосу. Мене аж жах якийсь пройняв: невже в такому тоненькому прошарку існує життя? Там розумієш, наскільки неправильно живе суспільство. Маю на увазі створення ядерної, хімічної зброї – все це засмічує нашу біосферу», – згадував Леонід Каденюк про свій космічний політ.
Наприклад, найважче під час космічного польоту йому давався сон. Адже у стані невагомості людина може заснути на стелі чи стіні. Що, власне, і доводилось робити українцеві в рамках вивчення впливу невагомості на стан людини. Космонавт спав на стіні, фіксуючи свій спальний мішок шістьма спеціальними кріпленнями.
***
Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків, яке випустило в світ аж 11 космічних мандрівників, було розформовано 1995 року. Але космічна історія нашого міста триває.
Відтак декілька чернігівських підприємств виготовляють деталі для ракети-носія «Антарес», за допомогою якої здійснюється доставка вантажів на міжнародну космічну станцію. Тож ніяких крапок. Історія пишеться сьогодні, і пишеться вона кожним з нас.
– Якщо цю мрію зміг втілити хлопчик з буковинського села, то так само вона може бути здійснена будь-ким, – розповідав Леонід Каденюк. – Життя людини повинне починатися з мрії. Мрія допомагає людині переборювати труднощі, спрямовує, дисциплінує і допомагає добиватися своїх цілей.
Еженедельник "Семь Дней"
Источник: 0462.ua
