За інформацією: Суспільне Чернігів.
Донька Євдокії Вакулік Ольга. Суспільне Чернігів
"Як можу, так і справляюся. Складно. З 1990 року я на групі".
Пані Євдокія поділилася, що її змалечку привчали до роботи, вона доглядала господарство. А з 10 років стала ходити на роботу з матірʼю.
Євдокія Вакулік. Суспільне Чернігів"Поки з роботи прийде, я і попораюсь. І корівка була, і двоє свиней. Я попораюсь, уже чекаю на неї з роботи. Я тільки два класи виходила. А то на роботі все, із матірʼю".
Довгожителька погано пам'ятає дитячі та підліткові роки. Згадує, що в часи Голодомору їхня сімʼя вижила завдяки тому, що мала корову. Ділиться своїм найяскравішим спогадом про початок війни.
"Ідемо чергу займати по хліб, о третій годині йдемо. А тоді вже вранці ми отримуємо (дізнаємося про початок Другої світової, — ред.)".
Паспорт Євдокії Вакулік. Суспільне Чернігів
Пані Євдокія розповіла, що все життя працювала в рідному селі та сама про все дбала.
"І картоплю садили, все садили. Й буряки, й гарбузи — все садила. І сама носила, ніхто не допомагав. Чоловік, я три роки пожила і покинув мене, не захотів будуватись".
Працювала Євдокія Вакулік та вела господарство, поки дозволяло здоровʼя.
"До 80 років я поробила і все. На городі. І капут!"
Обійстя, де проживають Євдокія Вакулік з донькою Ольгою. Суспільне Чернігів
Наразі жінка прикута до ліжка. На запитання, яку має мрію, відповідає так:
"Хочу на вулицю вийти, та нікому відвести на двір. Я б посиділа. Вже хотіти нічого, вже 100 років, помирати. Дожила аж до 100 років, скільки ще треба мені?".
Читати ще
Читати ще
Придумує жарти, має гарну пам’ять: найстарша жителька Новгород-Сіверщини Олена Іоськова відзначила 102-й день народження
