За інформацією: Суспільне Чернігів.
ФОТО: Суспільне Чернігів
Понад 1 мільйон 800 тисяч документів зберігається у державному архіві Чернігівської області. Як дізнатися історію родоводу, чи роблять це чернігівці після повномасштабного вторгнення, та як проходить процес оцифрування документів.
Про це у Суспільному розповіли директорка архіву Раїса Воробей та завідувач лабораторії мікрофільмування документів і реставрації Валентин Бобир.
Збереження культурної спадщини
У державному архіві Чернігівської області зберігається понад мільйон вісімсот тисяч документів, від кінця 18 століття до наших днів, каже Раїса Воробей. Ці документи є джерелом інформації для вивчення історії та культурної спадщини України.
"Ми збираємо інформацію для майбутніх поколінь, і вже десь через сто років наші документи для наших нащадків будуть такими ж важливими, історичними та давніми, як для нас зараз документи 19 століття".
Директорка Державного архіву Чернігівської області Раїса Воробей. ФОТО: Суспільне Чернігів
Архів об'єднує матеріали різних установ, що надали свої документи для формування фонду. Це документи різного характеру: від управлінських до особистих, які свідчать про події, які відбувалися в країні впродовж століть.
"У нас дуже велика колекція метричних книг. Це книги, які містять записи про народження, шлюби та про смерть громадян. Це все до радянського періоду — давні акти. А вже сучасні акти ідуть після 1917 року. Зараз іде тенденція щодо декомунізації в обліковій документації архівів України", — каже директорка архіву.
Також, за її словами, архів містить документи, що стосуються важливих історичних подій, таких як революція 1917 року, є задокументовані свідчення очевидців періоду голодомору 1932-1933 років саме на території Чернігівської області.
"Серед документів, які у нас зберігаються, є і релігійні книги, наприклад, Апостол 1630 року, а також колекція іудейських Торів, це також елементи документів, які зберігаються в архіві".
Апостол 1630 року. ФОТО: Суспільне Чернігів
Іудейський Тор. ФОТО: Суспільне Чернігів
В архіві зберігають та консервують документи, контролюючи температуру, вологість та запобігаючи псуванню матеріалів.
"По-перше, це температурно-вологісний режим, який контролюється кожного дня. Якщо збільшується вологість, то приміщення провітрюються. Окрім того, ми очікуємо промисловий осушувач повітря. Це благодійна допомога з Німеччини. І за умов підвищеної вологості, ми зможемо приводити відсоток вологості в норму. Гризунів у нас немає, але також проводяться профілактичні заходи".
Картотеки у читальній залі. ФОТО: Суспільне Чернігів
Роль архіву у вивченні родоводу
Архів також є ключовим джерелом інформації для тих, хто цікавиться своїм родоводом. Метричні книги, цивільні акти та інші документи допомагають вивчати родинну історію та встановлювати зв'язки між поколіннями, пояснює Раїса Воробей.
Документи в Державному архіві Чернігівської області. ФОТО: Суспільне Чернігів
"Є і інші джерела для вивчення родоводу — це документи міської думи, земської управи, де містяться послужні списки чиновників, які працювали в цих органах, це і архівно-слідчі справи 20-30 років 20 століття. Вони містять факти звинувачень, судових розслідувань тих чи інших громадян, наприклад, розкуркулення".
Раїса Воробей каже, раніше родовід складали дуже активно, особливо представники дворянства.
"У нас є альбом, це раритети державного архіву Чернігівської області. Також є оригінал цього документу — генеалогічне дерево одного із дворянських родоводів Лясковських".
Генеалогічне дерево одного із дворянських родоводів Лясковських в альбомі. ФОТО: Суспільне Чернігів
"До повномасштабної війни було дуже багато людей і приїжджали з різних міст та країн. На сьогодні мають можливість приїжджати менше людей, але збільшились запити на виконання цифрових копій для вивчення інформації. Охочі можуть відвідати наш сайт та знайти ту чи іншу справу, що їх цікавить, і знаходити записи про родичів", — каже директорка.
Цифровізація та доступність
Однією з головних функцій архівів є збереження та оцифрування документів, каже пані Раїса. Це дозволяє забезпечити легкий доступ до матеріалів для дослідників та широкої громадськості.
"За допомогою оцифровки документів дослідники можуть зайти на сайт та подивитися описи документів і потім вже вирішити для себе, чи влаштовує інформація, яка їх цікавить. Для дослідників та громадян ми намагаємося зробити так, щоб їм зручно було користуватися архівними документами".
Оцифрування документів. ФОТО: Суспільне Чернігів
Завідувач лабораторії мікрофільмування документів і реставрації Валентин Бобир розповів, на зйомку одного документа потрібно виділити приблизно один-два дні. За рік в середньому виходить 80 тисяч оцифрованих файлів.
"Викладається оригінал документа і далі фотографується звичайною фотокамерою. Після того, як процес закінчили та оцифрували документ, за допомогою USB-кабеля, заганяємо до комп’ютера, і вже за допомогою графічних редакторів можемо зробити корекцію кольору".
Завідувач лабораторії мікрофільмування документів і реставрації Валентин Бобир. ФОТО: Суспільне Чернігів
Для успішного оцифрування документів потрібно враховувати не лише процес фотографування, але й умови освітлення. Чим більше розмір документа, тим більше потрібно світла, щоб уникнути тіней та забезпечити чіткість зображення, каже Валентин Бобир.
"Інколи розмір документа може бути більший за стіл. З ними важко працювати, тому що вони зігнуті і для такої роботи потрібно мати досить потужну машину, щоб все це потім поєднати на фініші. Також потрібно підібрати світло, тому що чим більший документ, тим більше потрібно світла інакше будуть тіні".
Оцифрування документів. ФОТО: Суспільне Чернігів
Усі ці кроки є важливими для забезпечення доступу до архівних матеріалів, забезпечення їхньої збереженості та поширення інформації про минуле.
