За інформацією: Суспільне Чернігів.
На колажі зображено: народний депутат України Анатолій Гунько, карта Чернігівської області із зображенням виборчих округів та суддівська атрибутика . Колаж Суспільне Чернігів
Народний депутат за 208-м округомДо складу округу входять колишні Бахмацький, Борзнянський, Куликівський, Менський і Талалаївський райони та частина Ічнянського району (місто Ічня і територія на північний схід від нього). на Чернігівщині Анатолій Гунько став першим чинним народним депутатом, якого суд визнав винним у зловживанні впливом. Йому частково змінила Рішення від 9 лютого 2026 року.вирок Апеляційна палата ВАКС — присудила чотири роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у владі протягом трьох років і позбавленням депутатського мандата. Його затримали одразу в залі після засідання суду.
Цей обранець ішов до парламенту від партії "Слуга народу", хоч сам був безпартійним. Після затримання за підозрою в отриманні 85 тисяч доларів хабаря у 2023 році його виключили зі "Слуг", згодом він приєднався до депутатської групи "Відновлення України".
Наразі вирок АП ВАКС набрав законної сили, внаслідок чого Анатолій Гунько мав би втратити депутатський мандат. Проте нардеп має право подати скаргу до Верховного Суду. Чи планує він це робити, поки Суспільному невідомо, адвокати Гунька не коментують це питання. А через воєнний стан в Україні неможливо провести вибори, щоб обрати нового представника за 208-м округом. Також, як повідомили Суспільному в ЦВК, вибори не можна призначити й через те, що термін повноважень народних депутатів України IX скликання мав завершитися ще у 2024 році.
Подробиці справи Гунька — читайте далі у матеріалі.
Депутатська недоторканність
До 2019 року, коли внесли зміниЗміни до статті 80 Конституції, ухвалені у 2019 році. до Конституції України, в Україні була можливість притягнути депутатів до відповідальності за згодою Верховної Ради. Це проводилося голосуванням нардепів. Як розповів радник з правових питань громадянської мережі "Опора" Павло Романюк, часто такої більшості не було.
"Але це питання, м'яко кажучи, дискусійне. Що б хто не казав, насправді у нас є два діаметрально протилежні погляди. З одного боку — абсолютна недоторканність, з іншого — ніякої. Венеційська комісіяЄвропейська комісія за демократію через право. критикувала нас за абсолютне скасування депутатської недоторканності. Це дуже популярна тема у суспільстві. Втім, моя позиція така, що тоді варто було обмежувати депутатську недоторканність, але не скасовувати її, щоб була можливість затримання народних депутатів під час або відразу після вчинення кримінальних правопорушень".
З 1 січня 2020 року ці зміни набули чинності. Зі слів Романюка, відтоді депутатів можуть засудити та взяти під варту, але за ними зберігається індемнітет.Депутатський індемнітет — це правовий привілей, який гарантує парламентарю повну невідповідальність за результати голосування, висловлювання чи дії у парламенті, пов'язані з виконанням мандата.
"Але це не означає, що є повною та звичайною процедурою. Є Кримінальний процесуальний кодекс, який містить певні особливості. Можна сказати, спеціальні гарантії стосовно нардепів. Це передбачено статтею 482-2 КПК, який встановлює особливий порядок щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, погодження клопотань, затримання, обрання запобіжних заходів, проведення слідчих і негласних слідчих дій. Але ключовим тут є те, що відомості щодо можливого злочину народного депутата вносяться до ЄРДР виключно генеральним прокурором, і це ключова відмінність правового порядку".
Радник з правових питань громадянської мережі «Опора» Павло Романюк. Соцмережа «Х»
Депутати можуть бути затримані, доповнює Романюк, лише якщо їх застукали під час або відразу після тяжкого / особливо тяжкого злочину, пов'язаного із насильством чи загибеллю людей.
"Це такий залишковий механізм процесуального захисту. Крім цього, потрібно обов'язково інформувати парламент про затримання, повідомлення про підозру, обрання запобіжного заходу, протягом 24 годин повідомити голову Верховної Ради".
Вирок набрав законної сили: що далі?
Вирок Апеляційної палати ВАКС набрав законної сили з моменту його оголошення. Це 9 лютого 2026 року. Що далі?
"Це питання регулює 81 стаття Конституції — повноваження народного депутата припиняється достроково у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду. Отже, з дня набрання вироком сили його повноваження припиняється. По суті, Верховна Рада лише формально констатує цей факт, бо це є підставою достроково припинити повноваження", — розповідає Романюк.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у коментарі Суспільному сказав: у разі надходження вироку суду буде видане тільки організаційне розпорядження щодо цього депутата.
"У разі надходження такого рішення Рада не має нічого додатково голосувати, оскільки підставою дострокового припинення повноважень народного депутата в цьому разі є рішення суду, що набрало законної сили", — повідомив він.
На момент виходу матеріалу вирок суду до виконання ВР не надходив.
Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. Фото: Вадим Сарахан для Суспільного
У пресслужбі АП ВАКС зазначили, що повний текст рішення проголошений 13 лютого. За їхньою інформацією, справа цього ж або наступного дня передається в першу інстанцію (ВАКС, — ред.), і вони вже інформують ВР.
Що буде з депутатським мандатом та 208-м округом?
Анатолій Гунько був останнім мажоритарником, який обирався за 208-м округом на Чернігівщині у 2020 році. Це були проміжні вибори. Його підтримувала партія "Слуга народу", але сам Гунько був безпартійний.
"Наразі ж, за чинним виборчим законом, в разі припинення повноваження мажоритарника проводяться проміжні вибори. Однак під час воєнного стану це неможливо. Тому фактично округ залишається без представника до завершення воєнного стану та відновлення виборчого процесу. Але, на мою думку, після завершення воєнного стану будуть вже державні вибори, і ніхто ці вибори (за округом, — ред.) проводити точно не буде. Тому для парламенту це буде мінус один депутат. Наразі 393, має стати 392", — каже Романюк.
Для того щоб Гуньку достроково припинили повноваження народного депутата України, вирок суду, крім ВР, має ще надійти й до Центральної виборчої комісії.
"На підставі цього ми ухвалимо постанову, візьмемо до відома факт дострокового припинення повноважень народного депутата України. Після того вибори ми, звичайно, не призначаємо, тому що: по-перше, в Україні діє режим воєнного стану, по-друге, вибори не можуть бути призначені, оскільки термін повноважень народних депутатів України поточного скликання має бути завершений трохи раніше (повноваження депутатів IX скликання мало завершитися 2024 року, — ред.)", — розповів заступник голови ЦВК Сергій Дубовик.
Заступник голови ЦВК Сергій Дубовик. Facebook/Сергій Дубовик
Станом на 12:00 13 лютого ЦВК вирок суду щодо Анатолія Гунька не отримували.
Так як вирок АП ВАКС набрав законної сили з моменту проголошення, він може бути оскаржений до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зазначають у пресслужбі суду.
Але касаційне оскарження, каже Романюк, не зупиняє виконання вироку апеляційної інстанції, хіба що суд зупинить його виконання окремою ухвалою.
Як Гунько став нардепом за 208-м округом
Цей виборчий округ став вакантним наприкінці травня 2020 року. Народний депутат, який його представлявВалерій Давиденко вигравав вибори на цьому окрузі двічі — у 2014 та 2019 роках. у парламенті, Валерій Давиденко загинув. Його тіло знайшли в його київському офісі з вогнепальними пораненнями в голову 23 травня 2020 року.
Слідство розглядало чотири версії смерті Давиденка: вчинення самогубства, умисне вбивство, нещасний випадок та доведення до самогубства. Як повідомили Суспільному в Офісі Генпрокурора, у лютому 2024 року кримінальне провадження за фактом смерті нардепа закрили у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
"Відповідно до інформації отриманої в ході досудового розслідування, відомостей, що могли б ставити під сумнів факт самогубства отримано не було".
Проміжні вибори після смерті Давиденка призначили на 25 жовтня 2020 року. Цей округ один із найбільших на Чернігівщині. До нього входять Бахмацький, Борзнянський, Куликівський, Менський і Талалаївський райони та частина Ічнянського району. На виборах у 2019-му цей округ був один із небагатьох, де не вдалось перемогти представнику фракції "Слуга народу".
Основних претендентів на мандат було троє — Олег Ляшко, Анатолій Гунько та вдова Валерія Давиденка Людмила. Її рішення балотуватися вона пояснювала тим, що хотіла продовжити розпочаті покійним чоловіком справи, писали в Радіо Свобода.
Лідера Радикальної партії Олега Ляшка підтримували тоді "Батьківщина" та лідерка партії Юлія Тимошенко, Владислав Атрошенко та Леонід Яковишин. Також Ляшко мав досвід перемоги за 208-м округом у 2012 році.
Анатолія Гунька ж підтримувала "Слуга народу". Він зрештою і переміг, хоч на його адресу були звинувачення у "чорному піарі" та підкупу виборців.
Що відомо про кримінальні справи проти Гунька
Анатолій Гунько неодноразово був фігурантом кримінальних проваджень.
Навесні 2018 року його звинуватили у привласненні понад 115 гектарів землі вартістю 120 мільйонів гривень, яка належала ДП "Радіопередавальний центр" у Броварах. У ЗМІ з’явилися публікації, у яких Гунька називали лідером організованого злочинного угруповання. Утім, за рік справу проти нього закрили через відсутність достатніх доказів для доведення винуватості в суді. Ще за рік Гунько подав до суду і хотів стягнути 10 мільйонів гривень моральної шкоди за незаконне кримінальне переслідування. Зрештою йому присудили виплатити два мільйони гривень.
Уже в часи депутатства Гунька НАЗК склало на нього два протоколи. У 2022-му за те, що помічник подарував йому годинник Breguet за понад десять тисяч доларів. У 2023 році суд визнав Анатолія Гунька винним у порушенні вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Він написав депутатське звернення до тодішнього начальника ГУНП в Чернігівській області Володимира Нідзельського. Суд встановив, що звернення він написав у власних інтересах.
Вже через два роки, 25 березня 2025 року, суд першої інстанції ВАКС визнав винним його в отриманні хабаря у 85 тисяч доларів. Гуньку присудили сім років позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати державні посади протягом трьох років. Він із вироком не погодився і подав апеляцію. Історія, за яку судили Гунька, сталася у 2023 році.
За версією обвинувачення, нардеп у змові зі своїм помічником Ігорем Калініченком (провадження щодо нього зупинили через його мобілізацію, — ред.) та ще одним спільником вимагали й одержали від представника сільськогосподарської фірми "Агроформ-2019" хабар. Його вимагали в обмін на дозвіл обробляти державні землі. Водночас за кожен гектар державної землі необхідно було сплатити 130 доларів. Загалом ішлося про 221 тисячу доларів.
Як повідомляла пресслужба САП, нардеп, який був головою Тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань розслідування фактів корупції в установах та організаціях Національної академії аграрних наук України, підбурював представника приватного підприємства до надання хабарів службовим особам Академії та керівнику місцевого органу державної влади за забезпечення надання приватному підприємству земельних ділянок загальною площею 1700 гектарів.
На початку лютого 2026 року Служба безпеки України спільно з Національним антикорупційним бюро України викрили Гунька на оборудках із землею Національної академії аграрних наук на 30 мільйонів гривень.
За матеріалами справи, протягом 2021–2023 років депутат використовував підконтрольні сільгоспугіддя для вирощування та нелегального збуту гуртових партій зернових через мережу афілійованих компаній. Йдеться про понад 2,5 тисячі тонн агропродукції. Для реалізації оборудки нардеп залучив депутата Київської облради, двох керівників держпідприємств Національної академії аграрних наук та довірену особу.
Читати ще
Читати ще
«Я зловживав впливом і за своє зловживання мав винагороду»: Анатолій Гунько в проєкті «Обранці»
