Періодично на Чернігівщині порушують питання про схожість герба Чернігівської області та герба російської федерації. Мовляв, на обох – двоголові орли. Тож аби ні в чому не бути подібним на країну-агресорку, навіть лунають пропозиції змінити герб нашої Чернігівщини.
Чи доцільні такі порівняння та чи є сенс змінювати звичний нам усім герб – з’ясовували в істориків.
Ігор Ситий, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Чернігівського історичного музею ім. Тарновського, пояснює, що з ХІІ століття герби почали з’являтися спершу для лицарів, а потім інші верстви населення вже використовували герби, зокрема створюють так звані земельні герби.
«У 1635 році було створено Чернігівське воєводство у складі Речі Посполитої. І для цього воєводства король Речі Посполитої затвердив земельний герб – чорного двоголового орла під королівською короною. На грудях орла був вензель W, бо керував тоді цією територією королевич Владислав. До речі Чернігово-Сіверщина – це єдина територія Лівобережної України, де був земельний герб у той період.
І коли Чернігівщина внаслідок війни під проводом Богдана Хмельницького, на жаль, знову перейшла під контроль московської держави, то у московітів, коли побачили двоголового орла, було обурення. Як це так, у якогось Чернігова – двоголовий орел! Тож чернігівський орел став одноголовим із хрестом у лапі. Вперше ми бачимо цей малюнок у царському титулярнику 1672 року», – у коментарі для ЧЕЛАЙН зазначає Ігор Ситий.
На думку історика, використання саме двоголового орла на гербі Чернігівщини за часів, коли територія належала Речі Посполитій, – невипадкове.
«Із міркування протистояння зазіханням москви, а також через те, що воєводство було поділене на дві частини, два повіти – Чернігівський і Новгород-Сіверський. Також Чернігівщина складається з двох географічних зон – Полісся та лісостепу. І дві головні річки в нас – Десна та Дніпро. Можна знайти й інші пояснення», – розповів Ігор Ситий.
Про московського двоголового орла він повідомив таке.
«Орел у москві – це не герб московський. Якщо казати про московський герб, то це так званий «єздець», тобто кінний вершник. Пізніше його почали називати Георгій Побєдоносець.
А коли московському царству треба було якось зміцнювати своє міжнародне становище, це часи Василя ІІІ, Івана IV та інших, тобто події XIV—XVI століть, відбувся шлюб грецької принцеси Софії Палеолог. Тоді ж почалася гра з емблемами та символами. Тож вони взяли цей імператорський знак і привласнили його. Мовляв, принцеса стала дружиною нашого царя, тому ми й успадкували цей символ. До речі, в них орел під імператорською короною і жовтий чи золотий у червоному полі. А наш – чорний, у срібному полі під королівською короною. Для геральдики це дуже важливо. І ще герб Чернігівщини модернізований – на груди орла помістили блакитний щиток зі знаком Мстислава Володимировича – великого князя Чернігівського, того самого який заклав Спаський собор у нашому місті. Тобто цей герб нинішній об’єднує всю нашу історичну спадщину – від часів Київської Русі до сьогодення», – наголосив кандидат історичних наук.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 19 п’яних водіїв затримали патрульні на Чернігівщині протягом вихідних
Він також зазначає, що орел – дуже поширений геральдичний символ у світі.
«Чорний двоголовий орел використовується сучасною Албанією. Це їхній національний герб. І ніхто там не переймається, що десь у когось є двоголові орли. До речі, орел як символ сили і могутності вперше як знак фіксується археологами у стародавній Месопотамії ще до нашої ери.
З огляду на те, що Україна заявила про свій європейський вибір, то слід зважати на те, що європейці дуже плекають свою історичну спадщину, а не відхрещуються від неї. Що треба і нам робити. А хто постійно повертає голову на північ, це його особисті проблеми», – вважає Ігор Ситий.
Не вбачає схожості між російським орлом і чернігівським знаний у нашій області історик – представник Інституту національної пам’яті Сергій Бутко.
«Справа полягає в тому, що всі герби, їх витоки пішли зі стародавніх часів, до Візантії. Символ одно- чи двоголового орла був давно – сотні і сотні років тому. Як герб він походить із Візантійської імперії. Тому казати, що він від московського царства, ми не можемо.
Ми, коли робили аналіз в Інституті національної пам’яті, то не змогли знайти заперечень проти чернігівського герба. Громада, фахівці і ті, хто геральдичною справою займаються, мають право цей герб доопрацьовувати. Тобто всі повноваження в них є. Підстав казати, що з погляду національної пам’яті України, державної політики його треба категорично змінювати, ми не маємо.
Але це питання – в компетенції обласної ради, останнє слово за нею. Якщо вони ухвалять таке рішення, то мають повне право змінити герб.
Але подібність – це справа така, в цьому світі все подібне. Тим більше, що дуже давні зображення одно- чи двоголових орлів знаходили археологи на території Чернігівщини», – пояснює Сергій Бутко.
За його словами, орел – це символ сили, сміливості та влади.
«І власне кажучи, коли в 2000 році цей герб прийняли, був синтез традицій минулого і нових віянь. Чому захотіли двоголового орла – бо символізує Чернігово-Сіверщину, тобто Чернігівське і Сіверське князівства. Якщо у московського орла одна корона, то в нашого – дві. Наш орел чорний, бо відображає символіку нашої області – ліси і князя Чорного. Цей герб можна скоригувати, уточнити, але це творчість і позиція фахівців громади і влади, заперечення з погляду політики національної пам’яті немає. Бо ми не вбачаємо політики імперськості, пов’язаної з гербом. Занадто багато його витоків і, власне кажучи, все це походить від Візантії», – вважає Сергій Бутко.
–
Спілкувалась Ірина Осташко
