Молодший сержант Сивоконь Павло Леонідович народився в селі Об’єднане 10 липня 1984 року. Тут закінчив 9 класів місцевої школи, після чого протягом двох років навчався у Свердловській школі. Далі вступив до Сосницького професійного ліцею на спеціальність «зварювальник».
Після навчання працював на молокозаводі в місті Пирятин, а у 2015 році вперше долучився до лав ЗСУ, ставши на захист східних кордонів Батьківщини. У 2016 році Павло підписав контракт і продовжив проходження військової служби.
Через рік чоловік повернувся до цивільного життя, але трохи згодом знову вдруге уклав контракт і став на захист України у складі одного з підрозділів військової частини А0666, взявши участь в антитерористичній операції на сході.
Після початку повномасштабної війни Павло з новими силами вступив у боротьбу з російськими окупаційними військами. Протягом цього часу він мужньо боронив українську землю, даючи гідну відсіч загарбникам. На жаль, 21 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині Сивоконь Павло загинув. Попрощалися з воїном у його рідному селі, поховавши на місцевому кладовищі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Чернігівщині в останню путь провели Захисника
Про це повідомляють у Чернігівському обласному ТЦК та СП.
Солдат В’язовик Олександр Георгійович народився 24 лютого 1974 року у Новгород-Сіверському, де закінчив місцеву гімназію №1. З 2010 року працював у філії Новгород-Сіверського лісового господарства державного спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Ліси України» на посаді верстатника деревообробних верстатів на нижньоскладському комплексі.
З першого дня повномасштабного ворожого вторгнення Олександр вступив до добровольчого формування територіальної громади, ставши на оборону рідного міста, а у квітні 2022 року добровільно прийшов до місцевого ТЦК та СП. Уже через місяць чоловік у складі одного з підрозділів військової частини А1376 вирушив на захист східних кордонів України.
На жаль, 22 квітня 2023 року під час боїв поблизу одного з населених пунктів Донеччини В’язовик Олександр загинув, до останнього залишившись вірним собі та Батьківщині. Попрощалися з земляком у його рідному місті, поховавши його на центральному кладовищі.
Не забудемо! Не пробачимо! Помстимося!
Слава загиблим Героям! Спочивайте з миром…
–
