Перший рік родина Олександра Корнієвського з Мени займається доволі незвичним для Чернігівського регіону бізнесом – розводять їстівних равликів.
Оскільки бізнесом родина займається нетривалий час, то ще не зрозуміли, чи є ця справа прибутковою.
Але враження від вирощування равликів уже склалося. Про це й не тільки – в розмові з Олександром Корнієвським.
Пане Олександре, чи користуються равлики попитом серед жителів Чернігівщини?
Однозначно не можу сказати про попит, бо люди в нас звикли більше їсти місцеві продукти, тобто сало, м’ясо, картоплю, і для них равлики – як дивина, тож реакція буває дуже різна. Скільки людей, скільки і думок.
Бувають випадки, що одні люди фукають, а інші кажуть, що залюбки спробували б.
Трапляється, що люди поєднують равликів із морепродуктами, хоча равлики взагалі далекі від морепродуктів. Це також молюск, але на смак інакший.
Чому виникла ідея організувати равликовий бізнес на Чернігівщині, де люди звикли їсти зовсім інші продукти?
Регіон не має значення. Бо збут продукції орієнтований на експорт, до Іспанії. Немає мети збувати равликів саме в нашому регіоні.
Чи важко равликів вирощувати?
Важко і дуже. Будь-яке сільське господарство – це важка праця. Адже працювати треба щодня – з травня по жовтень. Сезон починається від моменту засівання поля спеціальною травою і до збирання та здавання равлика.
.
