В українському суспільстві побутують різні стереотипи щодо жінок і чоловіків. Зокрема «жінка – берегиня роду», «українська берегиня», «на всі руки майстер», «хто в домі господар?», «справжній чоловік не сумнівається, коли зустрічає свою жінку», «щаслива домогосподарка», «турботлива матуся» тощо.
Між тим, в українській Конституції закріплені рівні права та свободи громадян, зокрема й незалежно від статі. Водночас медіа, відповідно до законодавства, мають сприяти недопущенню дискримінації та насильства за ознакою статі та недопущенню поширення матеріалів, що відтворюють чи зміцнюють дискримінаційні уявлення про соціальні ролі й обов’язки жінок і чоловіків.
За словами Ірини Сенченко, представниці Національної ради в Чернігівській області, важливо уникати стереотипності щодо жінок і чоловіків.
«Нестереотипність передбачає, що коли ми пишемо про українське суспільство, то не узагальнюємо інформацію саме через досвід чоловіків; або описуючи батьківство, беремо до уваги лише материнство; чи коли пишемо про українських жінок загалом, маємо на увазі саме мешканок великих міст України», – зазначила Ірина Сенченко.
Окрім стереотипів, варто уникати сексизму, навіть так званого доброзичливого: «слабкі», «тендітні», «красуні». Наприклад, «Жінки в ЗСУ: українські красуні, які взяли до рук зброю» тощо.
До речі, за порушення гендерного законодавства для медіа передбачається відповідальність. Для суб’єктів у сфері лінійних аудіовізуальних медіа: штраф у розмірі 10% ліцензійного збору. Для друкованих медіа: штраф у розмірі від 5 до 10 розмірів мінімальних заробітних плат.
Ішлося й про те, що суб’єктам у сфері медіа варто подавати інформацію з дотриманням збалансованого представництва жінок і чоловіків, докладаючи зусиль із пошуку експерток, фахівчинь із тих тем, у яких жінки представлені несправедливо менше, зокрема — у військовій справі, армії, політиці, економіці тощо, а не переважно тільки в освіті, культурі та мистецтві.
Рекомендується використовувати коректну термінологію, вживати фемінітиви для посилення видимості повноцінної участі жінок у суcпільних процесах.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Кулінарні батли»: школярка з Чернігова стала найкращим юним кухарем України
До речі, на Чернігівщині з дотриманням гендерного законодавства телеканалами та радіостанціями проблем немає.
Окрім того, Інститут масової інформації провів гендерний моніторинг онлайн-медіа Чернігівської області за нинішній, 2025 рік. Серед інших досліджувалися й публікації «ЧЕЛАЙН».
Під час дослідження вираховували кількість експерток та експертів, а також героїв і героїнь у матеріалах. Присутність жінок і чоловіків аналізували в таких темах: війна, політика, кримінал, медицина, економіка, соціальна сфера, культура, спорт, суспільство та шоубізнес.
Також звертали увагу на прояви сексизму та гендерних стереотипів.
Тож за результатами досліджень жінки переважають як героїні новин у темах місцевої політики, охорони здоров’я та медицини, соціальної сфери та спорту.
Чоловіки як герої новини домінують у сферах кримінальної хроніки та війни.
Проявів сексизму та гендерних стереотипів за період моніторингу виявлено не було.
Між тим, у розрізі професій і реального життя ситуація з дотриманням рівних прав жінок і чоловіків дещо інша. Зокрема, немає офіційних даних про кількість жінок і чоловіків у розрізі професій. До того ж, нині війна, і важко казати, забезпечується рівність чи ні. Але за даними Тетяни Шестаковської, радниці голови Чернігівської ОВА з гендерних питань, станом на 2021 рік кількість чоловічого населення на Чернігівщині на 10% була меншою ніж жіночого. До того ж, у реальному житті стереотипи щодо жінок і чоловіків присутні. І що через війну відбулася зміна ролей чоловіків і жінок на ринку праці та в суспільстві.
Натомість Олександр Назаренко, голова обласної організації НСЖУ, звернув увагу на те, що за часів, коли він тільки починав робити перші кроки в журналістиці, вона мала більш чоловіче обличчя. Тобто редакторами ЗМІ та журналістами були більше чоловіки. Нині ситуація змінилася, бо в професії тепер суттєво більше жінок, аніж чоловіків, зокрема й на керівних посадах. Імовірно, дається взнаки стереотип, що журналістська праця більш легка, ніж, до прикладу, фізична робота, де більше чоловіків серед працівників.
–
Ірина Осташко
