Навіщо місту герб? Звісно ж, це запитання риторичне, і відповідь на нього варто шукати в глибині тисячоліть. Та й, правду кажучи, знайти навряд чи вдасться. Утім беззаперечним лишається одне – упродовж усієї історії кожне більш-менш стале об’єднання людей вигадувало собі символ, який би відокремлював їх від інших подібних спільнот.
Так, у сиву давнину в кожного плем’я був тотем. Нині ж власний символ мають буквально всі – від футбольних клубів та рок-гуртів до великих міжнародних корпорацій. І всі вони попри зовнішню різницю та смислове навантаження покликані посилювати одне притаманне всім людям бажання – бути інакшим і в той же час частиною спільноти подібних до себе.
За свою понад тисячолітню історію Чернігів, як і кожне давнє місто, мав чимало як неформальних, так і офіційних символів. І перші, і другі постійно змінювалися. Нині на гербі нашого міста зображений коронований одноголовий орел із хрестом у лівиці. Але ще на початку 90-х років минулого століття на гербі містилися абсолютно інші символи.
Небесний покровитель міста… був угорським королем
Перший офіційний герб Чернігів отримав разом із Магдебурзьким правом, і було це далекого 1623 року. На той момент наше місто ще входило до складу Речі Посполитої і адміністратором Чернігово-Сіверської землі був майбутній король Польщі та литовський князь – представник шведської королівської династії Ваза Владислав.
Саме небесний покровитель королевича, святий Владислав, і був зображений на першому гербі міста. За життя ця людина була ні багато ні мало королем Угорщини, якого за праведне життя канонізували. Він зображувався у лицарському обладунку, з мечем при боці і червоною корогвою у правій руці.
Зображення святого Владислава залишалося офіційним символом міста і використовувалося магістратом ще майже півтора століття потому. А ось орел спочатку був гербом Чернігівського воєводства. Щоправда, на початку в нього було дві голови замість однієї.
Як чернігівський орел голову втратив
Орел почав тіснити святого Владислава вже за десять років після «правління» першого. Так, 1633 року гербом Чернігівського воєводства став чорний двоголовий орел, з розпущеними крилами та однією короною. Щоправда, у той час символи співіснували паралельно. Так само, як і нині чудово уживаються герб Чернігова та герб області.
Визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, яка де-факто призвела до появи самостійної української держави – Гетьманщини, внесла свої корективи і в співіснування цих гербів. Адже замість воєводств Україну поділили на сотні та полки, які були віддалено схожі на нинішні райони та області. Герб із зображенням двоголового орла дістався у спадок Чернігівському полку.
Утім після Переяславської ради орлу довелося розпрощатися з однією головою. Справа в тому, що гербом Московського царства також був двоголовий орел, який до того ж символізував і царську владу. Останній же ця схожість подобалась не дуже.
Корона на голові орла означає, що герб належить саме місту, а не населеному пункту з іншим статусом. А ось хрест у лівиці символізує: Чернігів був серед перших міст Київської Русі, які прийняли християнство.
Замість орла реторта і шпуля… та навпаки
Наприкінці ХVІІІ століття, після остаточної втрати Гетьманщиною навіть номінальних ознак здобутої в козацьких війнах незалежності, герб із святим Владиславом, який продовжувала використовувати міська влада аж до 1782 року, остаточно пішов у минуле та поступився одноголовому орлу.
Тобто герб Чернігівського полку, а згодом і намісництва та губернії став і гербом міста. У середині ХІХ століття він пережив помітну трансформацію, але основних рис не втратив.
Герб Чернігова часів СРСР, який і досі можна побачити, скажімо, на поодиноких вуличних табличках, з’явився досить пізно – 1969 року. Він поєднав у собі стародавню гармату, срібну реторту і шпулю. У центрі ж герба містився золотий колос. Колосся символізувало те, що Чернігівщина сільськогосподарський регіон. Гармата – фортеці. А реторта і шпуля – основні напрямки промисловості: виробництво синтетичних волокон і суконний комбінат.
Коронований одноголовий орел із хрестом у лівиці (по суті осучаснена та приведена до всіх вимог геральдики версія герба Чернігівського полку) знову став офіційним символом міста в перший же рік після здобуття Україною незалежності. Таким чином, місто повернулося до джерел. Про те, що колись на гербі міста був зображений святий Владислав, на той момент пам’ятали хіба що історики і краєзнавці.
Ані святий Владислав, ані орел не були першими символами Чернігова. Утім до їх появи жоден із символів не мав офіційного статусу, та й гербом, у науковому розумінні цього слова, не був.
City-guide яскравим життям Чернігова BOOM!
