Жити в постійному напруженні неможливо. Тож хоч би яким складним був нинішній час, треба вчитися відволікатися від негативних думок. Зокрема, в моменти тривоги і відчаю психологи радять займатися творчістю.
Для Поліни Назаренко з Чернігова порятунком від хандри і поганого настрою є робота з глиною. Адже процес ліплення якоїсь фігурки — ніби магічний. А бонусом до власноруч виготовленого виробу є позитивний настрій, релакс, задоволення від дружнього спілкування. Іншим словами – сеанс арттерапії. Про це і не тільки – в інтерв’ю з Поліною Назаренко.
Пані Поліно, з чого почалася ваша любов до глини? Як усе завертілося?
Я взагалі людина творча. Спеціально ніде не навчалася, але до малювання мене тягло, навіть декілька років олійними фарбами дещо малювала для себе, для рідних. А щодо глини, то їхали ми по матеріал у Добрянку разом із Олегом Луцуком, відомим на Чернігівщині гончарем. Дорогою розмовляли, а він каже, що от би це когось навчити. І запропонував: «Давай тебе навчу». Так ми посміялися. Але жартами не обійшлося: повернувшись додому, Олег мені видав шмат глини, розказав для початку деякі секрети і сказав: «Займайся».
Отак все і почалося. Нині ж благодатний час у тому сенсі, що вся потрібна інформація є в інтернеті, можна на YouTube подивитися відеоуроки. А раніше ж майстри до всього доходили самотужки, суттєво важче було.
І так потихеньку щось собі пробувала, ліпила, інколи з Олегом консультувалася.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пансіонат останньої надії: як живуть старі люди на прикордонні Чернігівщини (Фото)
Вважаєте, що доросли вже до рівня майстра?
Я вважаю, що я ще зелень зелена. Я не претендую ні на звання кераміста, ні гончаря. Аж ніяк не хочу зачепити почуття досвідчених майстрів, які десятиліттями йшли до цієї справи. У мене трошечки інший напрямок – спілкування з людьми через отакі майстер-класи. Моя справа — більше як психологічне розвантаження. Особливо нині вона актуальна, коли люди потребують хоч мінімально відволіктися від поганих думок, ситуації. Захопившись процесом, ми навіть під час повітряної тривоги забували, що вона ще триває. У цей час ми якось відволікалися, наповнювали його іншим змістом. Зосереджуєшся на процесі ліплення і взагалі не думаєш про щось погане. Дуже приємно глину порозминати, в руках потримати, погладити. Вона така еластична. Тож усі після майстер-класів виходять із умішками, ніхто незадоволений не буває.
Що ліпите?
Перші майстер-класи починали з ліплення тарелів. Для того, щоб їх зробити, треба розкачати пласт із глини. Пластова техніка використовується. І на тарелях робимо різні відбитки – листочків, трав, квіточок. Це нескладний виріб, який під силу кожному. Люди кажуть, що це ж не на виставку нам. Воно ж зрозуміло, що виходять у нас у результаті не шедеври якісь.
Хто приходить на майстер-класи?
За весь час було всього двоє чоловіків, жінки і дівчата приходять.
Скільки ви вже цією справою займаєтеся?
Року півтора, мабуть. Зрозуміло, що перед тим, як люди прийдуть, я ж повинна сама розібратися, спробувати, як воно ліпиться, щось цікаве вигадати. Мені наприклад, тарелі з відбитками трішки вже й набридли. Але ж люди щоразу нові приходять, то для них це цікаво. Відбитки намистинок на них можна робити, мережива тощо.
Наступний етап – підготовка до Нового року?
Є таке. Уже роблю певні фігурки, використовуючи формочки для печива. Це трішки складніше, ніж тарелі, треба більше часу приділити.
Ще не набридла вам ця справа?
Ні, я ще багато чого не вмію і чимало чого ще не знаю. Ще навіть за гончарний круг не сідала.
Тоді що хотіли б виліпити, чого ще не робили?
Багато чого. Ті самі об’ємні іграшки, свищики я трішки освоїла, деякі, бувало, не свистіли, але треба практикуватися, набивати руку, щоб воно вдавалося. Зробила доньці горщик у формі гарбуза для гарбузової каші, але він ще в мене чекає найвідповідальнішого етапу – глазурування, щоб уже можна було ним користуватися. Намисто цікавить, коли формуєш намистинки посеред долоньки, то настрій покращується, мабуть, якісь активні точки масажуєш.
Я ж практикую саме ручне ліплення з глини. Маю механічний круг, але мені до нього ще страшно підходити. Це буде один із наступних етапів.
–
Спілкувалась Ірина Осташко
