За інформацією: Суспільне Чернігів.
Колаж, на якому зображені Олександр Ломако, Леонід Яковишин та один з засуджених за потрійне вбивство. Суспільне Чернігів
У грудні 2024 року звільнили Олександра Ломака з посади секретаря Чернігівської міської ради, представили та затвердили бюджет Чернігова та області на 2025 рік, а суд відмовив у задоволенні позову Чернігівської ОДА щодо повернення у державну власність земель біля регіонального ландшафтного парку "Ялівщина". Також у цьому місяці Герой України Леонід Яковишин звинуватив нардепа Бориса Приходька у підготовці рейдерського захоплення аграрного підприємства "Земля і Воля", винесли вирок у справі вбивства сім'ї Череванів, в обллікарні провели першу операцію на відкритому серці, а футбольний клуб "Кудрівка" очолив новий головний тренер. Про головні події цього місяця читайте далі в матеріалі.
Звільнення Олександра Ломака з посади секретаря міськради
7 грудня Олександр Ломако повідомив, що написав заяву про звільнення з посади секретаря міськради. Інформацію про це Ломако опублікував у своєму Telegram-каналі.
"Щоб звільнити із заручників Чернігів, в День місцевого самоврядування, я подаю заяву про звільнення з посади секретаря міськради. Залишаю посаду з бюджетом на 2025 рік, теплом та світлом в оселях, програмами захисту та відновлення, пристойними темпами відбудови міста та рекордною допомогою для Збройних сил. Продовжу працювати та боротися. Проти негідників та за краще майбутнє для Чернігова", — написав він.
В Чернігівській ОВА заяву Ломака про його звільнення через тиск чиновників тоді назвали "витвором хворобливої уяви".
Причинами такого рішення Ломако називав наступні:
"Чиновники з військових адміністрацій за вказівкою Офісу взяли місто в заручники. Їх умова — Ломако має піти з обраної посади. Мені передали простими словами: якщо я цього не зроблю, вони занурять місто в хаос. І показали, що буде, якщо відмовлюся: зрив бюджету на 2025 рік, повна зупинка роботи найбільшої лікарні міста, відсутність розрахунків із підрядниками, що працюють на відновлення міста, зупинка харчування в закладах дошкільної освіти, повна зупинка громадського транспорту, жодної копійки на ЗСУ та багато іншого", — написав він.
19 грудня Ломако оголосив, що скликає 43-ю позачергову сесію Чернігівської міськради, де розглядатимуть його заяву про звільнення та обиратимуть нового секретаря міськради, кандидатуру якого тоді вже погодили.
"Моя позиція була такою: тільки після того, як буде досягнуто домовленість проголосувати всім, хто прийде на сесію, за кандидатуру секретаря, яка буде внесена, я підпишу розпорядження про скликання. Адже якщо тільки б було достроково припинено повноваження, а не обрано нового керівника — це був би колапс для міста. Я цього допустити не міг", — пояснив під час підписання розпорядження Ломако і зазначив, що наразі компроміс досягнуто.
20 грудня на сесії міськради депутати звільняють Ломака з посади секретаря на першій за майже пів року сесії, де зібрався кворум. Для проведення таємного голосування депутати затвердили лічильну комісію, яка контролювала цей процес. Загалом щодо цього питання голосували 29 з 31 депутата, 27 — "за", а два — "проти". Пізніше депутати з "Рідного дому" обрали його головою фракції.
Ломако у своїй останній промові на цій посаді сказав, що після звільнення він залишиться депутатом Чернігівської міської ради.
"Хочу дати всім чіткий сигнал — це лише початок. Я продовжу працювати в цій сесійній залі як депутат та представник найбільшої фракції в міськраді".
25 депутатів висунули кандидатуру Наталії Хольченкової з "Рідного дому" на посаду секретаря Чернігівської міської ради, який виконуватиме обов'язки міського голови. Проте голосів для її обрання не вистачило. За призначення Хольченкової на цю посаду проголосували 19 депутатів (при мінімально необхідних 22-х), проти — три, а один бюлетень визнали недійсним.
В той же день в кулуарах міської ради журналісти Суспільного побачили звільненого міського голову та лідера партії "Рідний дім" Владислава Атрошенка. Він спілкувався з представниками цієї ж фракції, але від коментарів відмовився.
Після провалу голосування за нового секретаря депутати Чернігівської міськради уповноважили заступника міського голови Віктора Геращенка виконувати адміністративно-управлінські, організаційно-розпорядчі та інші функції з питань поточної діяльності виконавчих органів міськради з правом підпису організаційно-розпорядчих та фінансово-господарських документів.
Загалом щодо цього питання "за" проголосували 22 депутати. Це мінімальна необхідна кількість. Як йдеться в проєкті рішення, Геращенка обрали на цю посаду до обрання нового секретаря.
Бюджети міста та області на 2025 рік
У Чернігівській міській раді 5 грудня представили проєкт бюджету міста на 2025 рік.
Зі слів начальниці фінансового управління міськради Олени Лисенко, загальний фонд бюджету склав 3,2 мільярда гривень, спеціальний — 100 мільйонів.
Як було зазначено, 33,7% всього бюджету міста піде на освіту. Це 1 117 000 000 гривень. З них на заробітну плату піде понад 55 %. 19,4% — на енергоносії, 12% — на харчування; 3% — стипендії та соціальні виплати учням, 4,9 % — капітальні видатки, 5,5% — інші поточні видатки.
На підтримку ЗСУ у 2025 році у проєкті бюджету планували виділити 370 мільйонів гривень. Зі слів Ломака, ця сума збільшуватиметься протягом року.
На галузь охорони здоров’я — 274 мільйони.
На галузь спорту — понад 84 мільйони гривень.
На галузь ЖКГ — майже 385 мільйонів гривень. За словами Олександра Ломака, це на 200 мільйонів гривень менше, ніж у 2024 році.
Ще 15 мільйонів гривень передбачили на завершення робіт у меморіальному комплексі на кладовищі в Ялівщині.
На підтримку транспортної галузі — 145 мільйонів гривень. На ремонт доріг— 150 мільйонів гривень.
На телеканал "Новий Чернігів" — 5,4 мільйона гривень, це вдвічі менше, ніж у 2024 році.
На культуру та туризм — понад 126 мільйонів гривень. Соціальний захист — 237 мільйон гривень.
6 грудня виконком Чернігівської міської ради схвалив цей проєкт бюджету Чернігова на 2025 рік та відправив на затвердження Чернігівській міській військовій адміністрації.
27 грудня начальник Чернігівської МВА Дмитро Брижинський затвердив бюджет Чернігова на 2025 рік. Про це він повідомив у своєму Telegram-каналі.
За словами Брижинського, до проєкту бюджету, який на затвердження до військової адміністрації подало фінансове управління міської ради, внесли зміни щодо збільшення видатків на підтримку ЗСУ та соціальний захист населення. Це було узгоджено за результатами зустрічі з головами депутатських фракцій та головними розпорядниками коштів.
Зокрема, у бюджеті (зі змінами, що вніс Брижинський, — ред.) на 2025 рік передбачено:
- видатки на підтримку ЗСУ затвердили на рівні 451 мільйона гривень;
- збільшення видатків на матеріальну допомогу різним категоріям населення міста;
- фінансування безкоштовного перевезення пільгових категорій у громадському транспорті (зокрема й перевезення пільгових категорій населення прилеглих до міста громад);
- збільшення видатків на харчування дітей у різних закладах освіти;
- фінансування захищених статтів видатків на 100%.
Брижинський також додав, що у січні-лютому 2025 року проведуть розподіл залишків коштів з 2024 року.
"Це додатково близько 400 мільйонів гривень. Під час їх розподілу пріоритети залишаться незмінними — обороноздатність і соціальний захист".
13 грудня начальник Чернігівської ОВА В'ячеслав Чаус затвердив головний фінансовий документ області на 2025 рік. Доходи обласного бюджету визначені у сумі 2 131 332 890 гривень.
Про це йдеться у відповідному розпорядженні начальника Чернігівської ОВА.
Згідно з розпорядженням, обласний бюджет складатиметься з: доходів загального фонду — 1 994 993 590 гривень; доходів спеціального фонду — 136 339 300 гривень.
Раніше у своєму Telegram-каналі Чаус писав, що 97,4% бюджету — це захищені статті (зарплати, комунальні платежі).
"Буде складно. Не маємо вільних залишків. Це перший рік, коли доведеться залучити кошти спецфондів", — написав Чаус.
Видатки обласного бюджету на 2025 рік передбачені у сумі 2 128 405 890 гривень, у тому числі видатки загального фонду – 1 893 078 000 гривень та спеціального фонду – 235 327 890 гривень.
На реалізацію місцевих та регіональних програм Чернігівщини у 2025 році з бюджету направлять 410 479 790 гривень. З них 297 437 000 гривень — кошти загального фонду, 113 042 790 гривень — спеціального та 98 202 190 гривень — кошти бюджету розвитку.
Вирок у справі сім'ї Череванів
30 грудня у Деснянському районному суді Чернігова винесли вирок трьом обвинуваченим у розстрілі сім’ї з Києва. Всі підсудні отримали довічне ув'язнення. Суд над ними тривав з 2023 року.
Сім’я Черевань, яку розстріляли біля Мени. З особистого архіву Марії Закалюжної
Нагадаємо, сім’я Череванів – Микола та Вікторія і їхній чотирирічний син Богдан — зникли безвісти 14 травня 2023 року. Тоді вони приїхали на Чернігівщину з Києва, щоб купити автомобіль. Микола займався покупкою та продажем авто.
Всіх трьох знайшли закопаними у ямі в лісосмузі неподалік села Садове поблизу Мени. Родину розстріляли у власному авто, саму ж "Мазду" відтягнули та підпалили. У вбитого забрали гроші – близько шести тисяч доларів.
Місце вбивства родини Черевань (фото 15 травня 2023 року). Суспільне Чернігів
Тоді за підозрою затримали двох чоловіків та жінку. Спочатку так званий організатор казав, що хотів покарати Миколу Череваня, бо той нібито обманював військових. На одному з останніх засідань сказав, що вбивав не він. А у справі, за його словами, є четверта особа, яка не фігурує у матеріалах.
"Я правильно зрозумів, що ви стверджуєте, що під час слідчих експериментів ви себе обмовили, так? – Я хотів заступитися за всіх. – Ну дайте відповідь – так чи ні. – Так. Так. – Обмовили".
22-річна жінка, яка також опинилась на лаві підсудних, казала, що не бачила того дня жодної сторонньої особи. Саме обвинувачена була за кермом машини, якою трійця їхала на зустріч із Миколою Череванем. Це авто вона взяла у свого батька.
Підозрювані у вбивстві родини Черевань у суді 13 листопада 2024 року. Суспільне Чернігів
За словами жінки, про те, що її знайомий цілком серйозно задумав вбити людей, зрозуміла не одразу, а потім нібито стала його відмовляти.
Третій обвинувачений, якому наразі 28, заявив, що також не знав про плани товариша. А в день убивства взагалі перебував під дією наркотиків і просто виконував те, що йому казали.
"Дістав лопату з машини і сказав мені викопати яму. Я викопав яму. Він займався в цей час буксируванням автомобіля «Мазда»", — казав раніше третій обвинувачений.
Обоє стверджували: ані в організації злочину, ані у розстрілі участі не брали. Проте суд виніс усім трьом однакові вироки – довічне позбавлення волі. Також організатора позбавили військового звання старшого лейтенанта. Крім того, вони мають виплатити кошти батькам Миколи Череваня.
"На користь Череваня Юрія Івановича 15 мільйонів гривень моральної шкоди та 694 тисячі 943 гривні 40 копійок майнової шкоди. На користь Черевань Олени Миколаївни 15 мільйонів гривень моральної шкоди, в решті позову відмовити", — повідомив суддя Руслан Григор’єв.
Справа Ялівщини
9 грудня Деснянський районний суд Чернігова відмовив у задоволенні позову Чернігівської ОДА щодо повернення у державну власність земель біля регіонального ландшафтного парку "Ялівщина", які були розпайовані у 2006 році та перейшли в приватну власність.
Земельні ділянки, з приводу яких позивалася ОДА, раніше використовувало сільськогосподарське підприємство "Квіти Чернігова". У 2006 році ці землі приватизували з цільовим призначенням – "для ведення селянського господарства". Всього було 20 ділянок. Власниками цих ділянок стали, зокрема, колишній тесть звільненого міського голови Чернігова Владислава Атрошенка Тимофій Бичков та люди, яких, як раніше повідомляло Суспільне, пов’язували з ексдепутатом міськради Павлом Гармашем.
У серпні 2023 року цільове призначення земель змінили, щоб там можна було зводити будинки. Зробили це без рішення міської ради, внісши зміни до кадастрової карти. Ділянок стало 22, і мають вони вісім власників. Тоді виконувач обов'язків міського голови Олександр Ломако на своїй Facebook-сторінці зазначив, що зміна цільового призначення відбулася з порушенням законодавства.
А ще раніше, у липні 2023 року на цих землях працювала важка будівельна техніка. Робили це з порушенням законодавства, розповідала тоді Суспільному представниця департаменту культури та туризму ОДА Валентина Мултанен. Бо ці землі — частина пам’ятки археології місцевого значення "поселення Ялівщина".
Вже після суду 9 грудня представник власників земельних ділянок Володимир Петрушанко прокоментував відмову у задоволенні позову щодо повернення в державну власність цих земель так:
"Держава не може забирати через 18 років це майно, якщо вона зробила ці помилки. Це основна позиція нашого захисту".
В Департаменті культури Чернігівської ОДА розраховують на апеляцію у справі повернення в державну власність земель біля Ялівщини.
25 грудня стало відомо, що прокуратура оскаржуватиме рішення суду, адже вважає його необґрунтованим.
Атаки росіян, що спричинили загибель людей та тварин
Протягом грудня 2024 року війська РФ продовжували чи не щодня атакувати прикордоння Чернігівщини. Так, за місяць внаслідок таких атак загинуло двоє людей: 74-річний житель Семенівки та майор поліції Сергій Хавлук з Новгорода-Сіверського (останній помер у лікарні внаслідок поранення). Також отримав поранення 16-річний підліток з Семенівки — йому осколок потрапив у стегно.
Суспільне побувало на місці загибелі 74-річного чоловіка. Подробиці — у сюжеті:
Крім того, в одному з сіл Комарівської громади внаслідок атаки "шахедом" на місцеву ферму загинули 11 корів.
Колаборантки-навідниці ракет та вирок прикордоннику-зраднику
Також протягом грудня стало відомо про двох чернігівок (одна з них неповнолітня), які, за версією слідства, співпрацювали з росіянами. Та оголосили вирок колишньому прикордоннику, який у 2023 році перейшов на бік росіян.
Зокрема, 2 грудня СБУ затримала жительку Чернігова, яку підозрюють у передачі даних російській розвідці про українські військові об'єкти, а також у наведенні на Чернігів двох ракет Х-59 на початку листопада цього року.
В обласній прокуратурі зазначають, що у жовтні 2024 року жінка почала спілкуватися у Telegram з представником РФ, який запропонував їй фотографувати військові об’єктів у Чернігові.
За грошову винагороду підозрювана фіксувала на відео військові об’єкти за допомогою спеціального додатка, який автоматично додає відомості про час та місце зйомки. Після виконання завдання вона надсилала відзняті матеріали куратору з РФ. Кошти жінка отримувала на власний криптогаманець.
Для виконання чергового завдання чернігівка мала придбати та встановити біля одного з військових об’єктів портативну відеокамеру, яка б передавала відомості про діяльність ЗСУ в режимі реального часу.
Під час обшуків правоохоронці виявили й вилучили в неї камеру та мобільний телефон з доказами протиправної діяльності.
Наразі слідчі повідомили затриманій про підозру за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). Їй обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на 15 років або довічне з конфіскацією майна.
Другу чернігівку — 16-річну дівчину — співробітники Служби безпеки України затримали 4 грудня. Її підозрюють у передачі даних російській розвідці, більш відомій як ГРУ, а також підготовці нового повітряного удару по регіону.
Підозрювана у держзраді 16-річна жителька Чернігова. Управління СБУ в Чернігівській області
За даними слідства, дівчина під виглядом поїздок у таксі шпигувала за оборонцями Чернігова. Також вона мала виявити і передати росіянам координати зенітно-ракетних комплексів та радіолокаційних станцій ЗСУ, що обороняють прикордонну область.
Також правоохоронці встановили, що дівчина перебувала на прямому зв’язку з кадровим співробітником російського ГРУ, з яким комунікувала через анонімний чат у месенджері.
Військова контррозвідка СБУ затримала підозрювану, коли вона фотографувала оборонний об’єкт. Під час обшуків у неї вилучили мобільний телефон із доказами розвідувально-підривної діяльності на користь Росії.
Правоохоронці повідомили дівчині про підозру за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). Санкція статті передбачає довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
Майора Чернігівського прикордонного загону Олександра Кияшка, який у 2023 році перейшов на бік Росії, заочно засудили до 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є у його власності.
Олександр Кияшко. Державне бюро розслідувань
Відповідний вирок виніс 16 грудня Новозаводський районний суд міста Чернігова.
Як зазначається у вироку, майор з 2021 року обіймав посаду начальника відділення зв`язку та інформаційних систем.
Під час проходження військової служби за контрактом у грудні 2023-го він звернувся з рапортом до свого начальника про надання йому частини щорічної основної відпустки терміном 15 діб з дозволом на виїзд за межі території України до Федеративної Республіки Німеччини у місто Гамбург.
Йому надали таку відпустку та дозвіл на виїзд, і 22 грудня 2023 року він мав прийти на роботу та стати до виконання обов`язків військової служби.
Але 4 грудня 2023 року Кияшко перетнув державний кордон, а 22 грудня так і не прибув на службу.
Вже згодом в інтернеті з'явилось відео (Ефір від 29.12.2023 року на офіційному сайті каналу "РОССИЯ-1"), де чоловік розповідає:
"… Являюсь военнослужащим Государственной погранслужбы Украины, служу на должности начальника узла связи"… "я принял решение перейти на сторону Российской Федерации потому, что не хочу участвовать в боевых действиях, террористических взглядов руководства Украины я не разделяю".
Нагадаємо, у січні 2024 року службу майора чернігівського 105-го прикордонного загону імені Володимира Великого Олександра Кияшка призупинили, а його оголосили у розшук.
У березні 2024 року працівники ДБР йому повідомили про підозру у державній зраді.
Яковишин проти Приходька
Герой України та генеральний директор ТОВ "Земля і Воля" Леонід Яковишин звинуватив народного депутата від 210-го округа на Чернігівщині групи "Довіра" Бориса Приходька у підготовці рейдерського захоплення аграрного підприємства на Чернігівщині. Про це він повідомив на своїй Facebook-сторінці (наразі це повідомлення видалене, — ред.)
"Зараз наше господарство опинилося під загрозою знищення і керує всім цим процесом людина, яка вже дев’ять років як мала б відбувати покарання за найбільше в історії України розкрадання державних коштів. Я маю на увазі народного депутата Бориса Приходька, колишнього банкіра часів Януковича та фігуранта кримінального провадження про розкрадання понад двох мільярдів гривень з ПАТ «Аграрний фонд»", — йшлося у повідомленні.
За його словами, рейдерське захоплення ТОВ "Земля і Воля" може відбуватися через арешт рахунків, техніки та елеваторів, що може повністю паралізувати роботу господарства.
"Ще два роки тому, шляхом безглуздих інформаційних вкидів та маніпуляцій з подачі Приходька і за його гроші намагались втопити наше підприємство. Не вийшло! Зараз, маючи необмежені фінансові можливості, зв’язки в Офісі Президента, прикриваючись мандатом народного депутата, Приходько не полишає спроб знищити «Землю і Волю»".
Борис Приходько на своїй Facebook-сторінці зазначив, що звертатиметься до суду з приводу заяв Яковишина, щоб "оскаржити безпідставні звинувачення".
"Офіційно заявляю: я не мав і не маю жодного бажання бути причетним до його бізнесу. Все, що він написав — пусті слова, які не мають нічого спільного з реальністю. І я планую звернутися до суду, щоб оскаржити ці безпідставні звинувачення та захистити свою честь і гідність.
Депутати обласної ради на сесії 16 грудня проголосували за звернення до президента України Володимира Зеленського щодо ймовірного рейдерського захоплення ТОВ "Земля і Воля". У порядок денний це звернення вніс депутат від "Рідного дому" Василь Нестерук, який є першим заступником гендиректора ТОВ "Земля і Воля".
Пізніше стало відомо, низка депутатів Чернігівської облради заявили про відкликання голосів під зверненням щодо запобігання рейдерському захопленню сільгосппідприємства “Земля і Воля”, власником якого є Герой України Леонід Яковишин.
Під заявою до голови облради Олени Дмитренко підписалося шість депутатів. Копію заяви Суспільному надала депутатка від фракції "Європейська солідарність" Юлія Заїка. В заяві йдеться, що звернення внесли на розгляд депутатів "з голосу", його текст не надали депутатам для ознайомлення, а після закриття засідання депутатів не поінформували про зміст прийнятого рішення.
Зі слів Юлії Заїки, їй відомо про вісьмох депутатів, які вирішили відкликати свої голоси. Ті, хто ще не підписався під заявою, планують зробити це найближчим часом.
18 грудня у коментарі Суспільному щодо того, чи можливо взагалі буде скасувати підтримане на сесії звернення (з урахуванням відкликаних голосів за звернення проголосували 30 депутатів, а більшість в Чернігівській облраді — 33, — ред.), голова облради відповіла, що на сьогодні (18 грудня 2024 року, — ред.) до неї не надходило жодного офіційного звернення від депутатів.
“Інформацію в інтернеті я бачила. До того ж коли сесія закрита, за регламентом не передбачена процедура відкликання голосів”, — сказала Олена Дмитренко..
Перша операція на відкритому серці в обласній лікарні
12 грудня у Чернігівській обласній лікарні провели першу кардіологічну операцію на відкритому серці. За словами гендиректора закладу Андрія Жиденка, це відбулось за підтримки Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова.
"Для нас це був перший такий досвід. Ми зараз розуміємо, де нам потрібно щось доорганізувати. З обладнання потрібно дещо докупити. Зараз, завдяки підтримці інституту, в нас є два апарати, які ми не встигли купити та провести тендерну процедуру. З наступного року ми це все докупимо і доукомплектуємо і, я думаю, що зможемо проводити такі операції в нашій лікарні щотижня", — сказав Андрій Жиденко.
Як розповів директор Національного інституту серцево-судинної хірургії Василь Лазоришинець, в операції брали участь сім фахівців їхнього інституту, які приїхали до Чернігова, щоб поділитися своїм досвідом з колегами.
Операцію у Чернігові проводив кардіохірург інституту Ігор Жеков. За його словами, пацієнту, якого вони оперували, 69 років.
"Операція тривала близько чотирьох годин. У пацієнта була проблема з аортальним клапаном. Серце не працювало 67 хвилин. Через 2,5 години після операції пацієнт прокинувся і його можна було перевести на штучне дихання. Зараз він у свідомості: розмовляє, дихає, їсть, п’є і потихеньку одужує", — сказав Ігор Жеков.
Наступну таку операцію планують провести на початку 2025-го, каже Андрій Жиденко. Цього ж року у Чернігові планують побудувати новий корпус серцевої хірургії та трансплантології в обласній лікарні.
"Кудрівка" отримала нового головного тренера
Головним тренером футбольного клубу "Кудрівка" офіційно призначили Василя Баранова. Контракт із фахівцем перепідписали на один рік.
Про це повідомили на офіційній Facebook-сторінці клубу.
Новий головний тренер «Кудрівки» Василь Баранов. ФК «Кудрівка»
До цього Василь Баранов тренував команди U-19 "Зорі" та Ворскли. Доєднався до "Кудрівки" як один з тренерів на початку 2024 року, а з вересня був виконувачем обов'язків головного тренера після звільнення Романа Локтіонова. Нагадаємо, що у новому сезоні 2024/2025 "Кудрівка" грає у Першій лізі, хоч і завершила попередній сезон на сьомому місці у Другій лізі.
Читати ще
Читати ще
Жовтень-2024 на Чернігівщині: обстріл Гірська, аварія на колекторі, смертельні ДТП та повістки «Укрпоштою»
Читати ще
Листопад-2024 на Чернігівщині: «закон про дрова», суд над депутаткою, відновлення робіт у Ягідному та смерть Гашпара
