За інформацією: Суспільне Чернігів.
Колаж із зображенням подій грудня 2025 року на Чернігівщині. Суспільне Чернігів
Грудень 2025 року на Чернігівщині запам'ятався такими подіями: поліцейська на смерть збила шестирічну дівчинку у Прилуках; десята річниця обрання Владислава Атрошенка міським головою Чернігова; скасування обмежень на перебування біля чернігівської телевежі; відзначення державними нагородами військових та енергетиків; передача до суду справи щодо обстрілу черги за хлібом; влучаннями БпЛА РФ по будинках у Чернігові; визнання невинуватим жителя Семенівки; закінчення першої частини в УПЛ та Першій лізі з футболу; повалення ханукальної Менори; встановлення "народних ялинок" на Красній площі; затвердження бюджету Чернігова на 2026 рік; прощання з Іваном Матвєєвим.
Поліцейська на смерть збила дівчинку на пішохідному переході
10 грудня об 11:44 у Прилуках поліцейські збили на пішохідному переході двох людей. Від зазнаних травм 6-річна дівчинка загинула на місці події. 36-річну матір із тілесними ушкодженнями доставили до міської лікарні.
Як повідомили Суспільному в Нацполіції області, за цим фактом розпочали службове розслідування. Поліцейських відсторонили від виконання службових обов’язків. А поліцейську, яка була за кермом, затримали. Розслідуванням займатиметься ДБР.
Як видно на відео з реєстратора, яке Суспільному надали очевидці, поліцейські на службовому авто здійснювали обгін на перехресті. Попередньо відомо, що екіпаж їхав на виклик щодо ДТП з увімкненими проблисковими маячками.
Пізніше обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф спростував слова очевидців про те, що "швидка" приїхала на виклик через 15 хвилин. У центрі зазначили, що бригада приїхала на місце події через шість хвилин, надавши офіційні дані про це з карти виклику.
11 грудня керівник Чернігівської обласної прокуратури Сергій Дейнека взяв участь у судовому засіданні під час обрання запобіжного заходу для поліцейської.
Як повідомив у коментарі Суспільному прокурор, у засіданні, яке відбувається в Деснянському районному суді Чернігова, він представляє інтереси потерпілих.
"Це кримінальне провадження викликало суспільний резонанс, загинула малолітня дитина, тому згідно з вимогами Генерального прокурора в таких провадженнях беруть участь особисто керівники прокуратур", — повідомив Дейнека.
Поліцейська на суді сказала, що "побачила пішоходів, але не встигла загальмувати", аби уникнути ДТП.
З її слів, тоді вони з напарником їхали на виклик про ДТП, а в поліцейській машині були увімкнені проблискові маячки й подавалися короткі звукові сигнали.
За поліцейську, яка на смерть збила шестирічну дівчинку у Прилуках на Чернігівщині, внесли заставу у 242 240 гривень, після чого вона вийшла з-під варти.
Десята річниця обрання Атрошенка міським головою
4 грудня 2015 року Владислав Атрошенко склав присягу та офіційно став міським головою Чернігова. Місцеві вибори 2015 року в Чернігові за духом стали продовженням боротьби Корбана-Березенка на проміжних виборах за 205-м округом.
"На той час була боротьба без правил. Тоді треба було або програвати, або перемагати", — так про ту передвиборчу кампанію згадував сам Атрошенко вже перед місцевими виборами у 2020 році.
Головне протистояння на тих виборах було між самим Атрошенком та тодішнім міським головою Олександром Соколовим. І запам’яталося скандалами з підкупом виборців, взаємними звинуваченнями та теледебатами, які подарували чернігівській політиці низку "мемів".
До 10-ї річниці тих подій, Суспільне вирішило пригадати, як Владислав Атрошенко став міським головою Чернігова. Детальніше про це читайте в матеріалі.
Передача до суду справи щодо обстрілу черги за хлібом
Кримінальну справу щодо обстрілу черги за хлібом біля магазину в Чернігові 16 березня 2022 року, де загинули 20 людей та 28 зазнали поранень, передали до суду. Раніше підозри заочно повідомили трьом командирам підрозділів Збройних Сил РФ. Ними виявилися командир 35-ї окремої мотострілецької бригади 41-ї загальновійськової армії Центрального військового округу ЗС РФ та двоє підлеглих командирів батальйонних тактичних груп.
Про це повідомляє Офіс Генпрокурора України.
За матеріалами СБУ, обстріл вели з реактивних систем залпового вогню "Град". Унаслідок обстрілу були пошкоджені приміщення магазину, багатоквартирні житлові будинки та інші будівлі.
"Поряд із місцем нанесення удару не було військових об’єктів, що свідчить про цілеспрямовану атаку на цивільних із метою залякування та терору. Хоча міжнародним гуманітарним правом передбачено, що цивільна інфраструктура та цивільне населення не можуть бути об’єктами нападу".
Командиру мотострілецької бригади та двом командирам батальйонно-тактичних груп раніше повідомили про підозру в порушенні законів та звичаїв війни, поєднаному з умисним вбивством, вчиненим групою осіб за попередньою змовою, за частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 438 КК України.
Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.
За даними на сайті Офісу Генпрокурора, підозри вручили:
- Олегу Куригіну — командиру 35-ї окремої мотострілецької бригади 41-ї загальновійськової армії Центрального військового округу Збройних Сил РФ.
- Рамісу Загрєтдінову — командиру другої батальйонної тактичної групи 35-ї окремої мотострілецької бригади 41-ї загальновійськової армії Центрального військового округу Збройних Сил РФ.
- Тімуру Сулейманову — командиру першої батальйонної тактичної групи 35-ї окремої мотострілецької бригади 41-ї загальновійськової армії Центрального військового округу Збройних Сил РФ.
Зокрема, як ідеться в повідомленні про підозру у вчиненні злочину, саме полковник Олег Куригін віддав бойове розпорядження підлеглим військовослужбовцям — капітану Тімуру Сулейманову та майору Рамісу Загрєтдінову — на нанесення, з використанням реактивних систем залпового вогню "Град", удару по цивільних об’єктах і цивільному населенню, зосереджених на території поблизу приміщення магазину.
Нагадаємо, згідно з розслідуванням правозахисної організації Truth Hounds, станом на 5 грудня 2022 року було відомо про те, що внаслідок обстрілу черги людей за хлібом у Чернігові загинули 15 цивільних, 27 — були поранені.
Жителя Семенівки, якого судили за держзраду, визнали невинуватим
9 грудня колегія суддів Новгород-Сіверського районного суду, що на Чернігівщині, зняла обвинувачення з 45-річного жителя Семенівки, якого звинувачували у державній зраді. Чоловік надавав інформацію російським спецслужбам про перебування українських військових у Семенівці, розташування блокпостів тощо. Під вартою він перебував із середини березня 2024 року.
Як пояснював сам чоловік, наприкінці листопада 2023 року з російського номера через месенджер Telegram йому надійшов дзвінок. Невідомий сказав, що на початку 2024-го російська армія захопить прикордонну Семенівку.
"Сказали, що знову зайдуть до нашого міста й уже від мого вибору буде залежати, чи знову буде тихо і ніхто не постраждає. Їх цікавило питання, чи є ЗСУ в місті", — розповідав обвинувачений у суді.
Чоловік погодився на співпрацю.
За словами адвоката Владислава Костюченка, його підзахисний із семи років перебував на диспансерному обліку в лікаря-психіатра. Та прокурор Сергій Домашенко на одному із судових засідань зазначив, що після проведення психіатричної експертизи встановили, що він є осудною особою.
Чоловіка відпустили з-під варти прямо в залі суду. Також зняли арешт з майна та зобов’язали повернути його власникові.
"Чесно сказати, сподівався, довірився Господу Богу. Ось собі навіть календарики малював і там записував, по днях рахував. І думав рахувати ще 13 років і три місяці, і тиждень", — розповів житель Семенівки.
Чоловік каже, що ще не вирішив, де житиме після звільнення.
"Єдине, звісно, як мені після цього далі жити. Бо вже склалася про мене думка. Поки ще не визначився, але, може, й додому поїду".
Адвокат рішення суду прокоментував так.
"Як на мене, то диму ж без вогню не буває. Але те, що він робив, не тягне на державну зраду. Тобто надавав якусь інформацію, можливо, якійсь посадовій особі армії Росії, а може, й ні — це не доведено. Але ця інформація не мала ніякого значення. Це інформація, чи є військовослужбовці в Семенівці, чи ні. І так зрозуміло, що вони там є. Суд ухвалив те, що і мав, як на мене, ухвалити за такого обвинувачення".
Результати першої частини сезону для "Кудрівки" та "Чернігова"
"Кудрівка" в останньому матчі першої частини сезону УПЛ зіграла внічию з віцечемпіоном "Олександрією" з рахунком 1:1.
За результатами гри "Кудрівка" залишилася на 13-му місці турнірної таблиці УПЛ із 15 очками в активі. Таким чином клуб перебуває у зоні перехідних матчів із представниками Першої ліги.
ФК "Чернігів" в останньому матчі першої половини сезону Першої ліги зіграв унічию із запорізьким "Металургом" — 1:1. До цього цей матч двічі переносили через затяжні повітряні тривоги.
За результатами гри "Чернігів" залишився на 11-му місці турнірної таблиці УПЛ із 19 очками в активі. Таким чином клуб уникнув зони вильоту та перехідних матчів із представниками Другої ліги.
Обов'язкова евакуація на Чернігівщині
На Чернігівщині замість добровільної евакуації запровадили обов'язкову через інтенсивність російських обстрілів та збільшення атак РФ саме на цивільних. 30 грудня стало відомо, що на Раді оборони області ухвалили рішення про обов'язкову евакуацію населення з 14 прикордонних сіл. Ідеться про Новгород-Сіверську, Семенівську, Сновську і Городнянську громади.
Про це в коментарі Суспільному повідомив радник начальника Чернігівської ОВА Андрій Подорван.
"Хочу наголосити, безпекова ситуація на Чернігівщині не змінилася. Таке рішення пов'язане з інтенсивністю обстрілів РФ та атаками на місцевих жителів", — сказав Подорван.
За його словами, обов’язкова евакуація відрізняється від примусової.
"Є обов’язкова евакуація з примусовим вивозом дітей. У такому разі дитину з одним із батьків чи законних представників евакуюють примусово — для цього можуть залучатися відповідні служби: поліція, служба у справах дітей. Тому примусова евакуація може стосуватися тільки дитини і її представника, відмова не передбачена. Під час обов’язкової евакуації передбачена форма для відмови", — пояснив радник начальника Чернігівської ОВА.
Чернігівці власноруч встановили ялинку на центральній площі міста
У Чернігові 29 грудня містяни власноруч встановили та прикрасили ялинку на центральній площі міста. Зі слів чернігівки Ірини, вона побачила в одному з місцевих Telegram-каналів повідомлення із пропозицією долучитися до цього флешмобу. Нагадаємо, від початку повномасштабного вторгнення на Красній площі ялинку не ставлять.
Від початку повномасштабного вторгнення на Красній площі ялинку не ставлять. Раніше в коментарі Суспільному начальник міського управління культури та туризму Олександр Шевчук сказав, що встановлювати новорічне містечко і ялинку цього року також не планували. Усі святкування проводять у спеціальних локаціях і без гучних анонсів.
"Окремо взята ялинка не створює атмосфери. Ялинка є домінантною, центром святкування і безлічі локацій, які повинні бути з різним спрямуванням. Якщо їх немає, то сама собою ялинка нічого не вирішує".
Місцева жителька Олена каже: ялинка створює настрій.
"Побачила малесеньку ялинку і стільки в мене було в душі радості, гордості за наше місто, що хтось хоч малюсеньку оту поставив. А потім дивлюсь, ще й «велику» поставили. І вирішила трошки вкласти у своє місто. Дуже мені до сліз, що вона в нас є.
За словами жінки, для неї ця ялинка символізує стійкість.
"Стійкість, що ми живемо, ми виживемо, ми будемо жити в нашому найкращому місті".
Представники міської влади планують 16 січня прибрати "народні ялинки" з центру Чернігова, які там встановили самі містяни.
Про це повідомляє пресслужба Чернігівської міськради.
"Звертаємося до всіх, хто залишав на ялинках іграшки чи інші символічні атрибути (прапорці, плакати тощо): якщо ці речі мають для вас особисту цінність і ви хочете зберегти їх, просимо забрати їх до 15 січня включно", — йдеться у повідомленні.
Також зазначають, що якщо прикраси й атрибутику не заберуть, то їх передадуть до музею — з урахуванням змісту, контексту встановлення цих ялинок і значення, яке вони мають для містян.
Прощання з режисером, журналістом і шоуменом Іваном Матвєєвим
У Чернігові в Катерининському соборі 26 грудня попрощались із журналістом та режисером 47-річним Іваном Матвєєвим. Він помер 24 грудня. Іван з кінця 90-х працював на обласній телерадіокомпанії "Сівер-центр", мав свою авторську передачу "Телевізор". Він узяв десятки інтерв'ю у музикантів та артистів, висвітлював свої закордонні подорожі, а вже працюючи на Суспільному, став автором низки документальних фільмів.
Менеджер філії "Суспільне Чернігів" Анатолій Тютюнник, який працював з Іваном понад 20 років, згадує, як розпочинав свою журналістську кар'єру Іван Матвєєв.
"На той час циклу молодіжної передачі у нас не було, а Іван прийшов із готовою програмою, і навіть назва була вже — «Телевізор». І ми йому дали повний карт-бланш, він сам планував сценарії своїх передач, сам знімав, сам монтував, багато їздив".
Каже: передача "Телевізор" тоді наробила багато галасу в місті, адже нічого схожого раніше в Чернігові не було.
За роки роботи на телебаченні та радіо Іван познайомився і став дружити із десятками музикантів та журналістів. Серед них і Андрій Соколов, який став його близьким другом. Андрій згадує, як він прийшов на кастинг і там вони познайомилися. Після цього чоловіки реалізували не один радійний і телевізійний проєкт.
"Він запросив мене робити разом програму «Телевізор». І він був номером один, у кадрі, а я був номером два, поза кадром. Така була концепція, і відтоді ми почали робити разом програму. Але потім шляхи наші розійшлися, та друзями ми залишалися до останнього дня".
Андрій Соколов згадує, як Іван повністю міг зробити сюжет без будь-якої допомоги. В одному зі своїх інтерв'ю він сказав:
"Я тут і автор сценарію, і режисер, і журналіст у кадрі, і монтажер, і диктор".
У 2017 році Іван Матвєєв був гостем програми "PROфесіонал" своєї колеги Ольги Конопацької-Плєхової. Він розповідав про себе, свої захоплення та творчий шлях.
"Сьогодні щось захотілося поекспериментувати з кольором, і для цього я взяв гуаш. Бабуся — художник, мене виховували із самого дитинства, що я буду художником, тобто возили там по музеях", — розповідав Іван Матвєєв.
У фіналі тієї передачі Іван сказав, що мріє зняти кіно та побачити весь світ, але продовжувати жити у Чернігові.
Працюючи на Суспільному, він став режисером-документалістом. Зняв п'ять фільмів, серед яких "Ковбасна революція: хто з'їв моє м'ясо". Від початку повномасштабного вторгнення Іван співпрацював із "Освітнім домом прав людини" та документував воєнні злочини росіян. Окрім того, працював у пресслужбі райдержадміністрації та в Чернігівській Медіа Групі.
"Останніх три роки, вже під час війни, почали тісно співпрацювати саме як колеги-медійники. Він для нашої компанії зробив багато чудових відео, багато класних інтерв'ю. Це величезна втрата", — сказав шеф-редактор Чернігівської Медіа Групи Ярослав Сухомлин.
Проводжали Івана Матвєєва під оплески, поховали його в Чернігові на кладовищі "Яцево". У нього залишилися дружина, мати та сестра.
Відзначення державними нагородами
Звання Героя України посмертно присвоїли військовому із Чернігівщини Василю Кіларю, молодшому сержанту. Президент України Володимир Зеленський підписав відповідний указ 5 грудня.
Василь Кіларь. Сухополов’янська громада / president.gov.ua
За інформацією Сухополов'янської громади Прилуцького району, де похований Василь Кіларь, військовий загинув 29 травня 2025 року на Донецькому напрямку. Йому було 37 років.
Він народився 16 грудня 1987 року в селі Драпкауци Бричанського району в Молдові. У 1990 році його сім’я переїхала на постійне місце проживання до села Заїзд, що на Прилуччині Чернігівської області. Василь закінчив місцеву школу, потім у місті Прилуки в ДОСААФ здобув професію тракториста. 2007-2008 роки — проходив строкову службу в лавах ЗСУ. Після повернення з армії чоловік працював на різних роботах, зокрема трактористом, на ТОВ "АЛІТОНІ" в Прилуках.
"За станом здоров’я Василя не мобілізовували до лав ЗСУ, але він сам добровільно 17 лютого 2023 року пішов захищати свою рідну землю. Проходив службу на Донецькому та Запорізькому напрямку. У червні 2023 року був поранений, проходив лікування в Запоріжжі. Після лікування — знову на передову", — пишуть у громаді.
Протягом служби військовий неодноразово був нагороджений, зокрема грамотою від керівництва 31 механізованої бригади, медаллю "За сумлінну службу", медаллю "Учасник бойових дій".
Попрощалися з бійцем та поховали його 5 червня 2025 року в селі Заїзд Сухополов'янської громади. У нього залишилися мама і сестра.
Оператора Суспільне Чернігів, а нині бійця 38-ї бригади морської піхоти ЗСУ Дмитра Фальчевського, нагородили "Золотим хрестом" Головнокомандувача ЗСУ.
Дмитро Фальчевський. Дмитро Фальчевський
Цю інформацію у коментарі Суспільному підтвердив сам військовий.
До лав Сил оборони України Дмитро Фальчевський долучився у серпні 2024 року, підписавши контракт.
Бригада, у складі якої він воює, понад рік перебуває на Покровському напрямку в районі міста Мирноград. Він є бійцем роти ударних безпілотних систем.
"Золотий хрест" — це найвища відзнака Головнокомандувача ЗСУ для рядового та сержантського складу за героїзм і успішні бойові завдання.
Президент України нагородив почесного громадянина Чернігівщини генерал-майора Віктора Ніколюка, під керівництвом якого українські військові обороняли Чернігів у 2022 році, орденом Богдана Хмельницького I ступеня.
Віктор Ніколюк. Колаж Суспільне Чернігів
Володимир Зеленський підписав відповідний указ 4 грудня.
Нагадаємо, Віктор Ніколюк був командувачем ОК "Північ" та має звання Героя України, яке йому присвоїли 10 березня 2022 року.
22 вересня того ж року на сесії Чернігівської обласної ради депутати одноголосно підтримали рішення за те, щоб Віктор Ніколюк був "Почесним громадянином Чернігівської області".
Президент Володимир Зеленський підписав указ про відзначення державними нагородами старасту із Семенівщини Костянтина Вейкшу, водія місцевого пожежно-рятувального підрозділу із Новгорода-Сіверського Олександра Котова та водія місцевої пожежної команди села Костобобрів Василя Шестака. Про це йдеться у відповідному указі глави держави.
Читати ще
Читати ще
Президент Володимир Зеленський відзначив державними нагородами трьох жителів Чернігівщини
Орден "За заслуги" ІІІ ступеня присвоєний Костянтину Вейкші та Василю Шестаку. Орден "За мужність" ІІІ ступеня присвоєний Олександру Котову.
Як ідеться в указі, Костянтин Вейкша забезпечує життєдіяльність кількох підпорядкованих прикордонних сіл, що перебувають під постійними обстрілами. Людям надають усі необхідні продукти харчування, ліки, засоби гігієни, які староста доправляє сам. Організовує евакуацію в більш безпечні місця.
Василь Шестак забезпечує ліквідацію пожеж, які виникають у прикордонних населених пунктах Семенівської громади внаслідок постійних обстрілів з боку росіян, рятує жителів прикордонних сіл, їхні домівки та майно.
Олександр Котов після обстрілів села Грем’яч забезпечував ліквідацію пожеж, брав участь у порятунку людей, вивезенні речей та евакуації, відновленні пошкодженого майна та інфраструктури.
Також Володимир Зеленський відзначив державними нагородами двох енергетиків з Чернігівщини — Геннадія Вороб'я та Михайла Зарецького. Про це йдеться на сайті президента України.
Обох нагородили орденом "За заслуги" ІІІ ступеня з нагоди Дня енергетика, який відзначається в Україні 22 грудня.
Зокрема, Геннадій Воробей працює майстром дільниці Новгород-Сіверської дільниці відокремленого підрозділу "Корюківський район електричних мереж" АТ "Чернігівобленерго". А Михайло Зарецький — електрозварювальником цеху КП "Теплокомуненерго" Чернігівської міської ради.
Премія за збереження культурної спадщини імені загиблої на фронті мисткині Марини Гриценко
У Чернігові заснували громадянську премію імені Марини Гриценко, яка загинула, захищаючи Україну, 7 серпня 2025 року. Такою відзнакою планують нагороджувати за збереження культурної спадщини. Ідея щодо цього виникла ще у серпні — на вечорі пам'яті Марини. Однак задокументували її — підписали меморандум про заснування премії — 16 грудня.
Про це у коментарі Суспільному розповів Юрій Ткач — директор Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана, де працювала Марина Гриценко до того, як пішла у військо.
"Ми підписали меморандум якраз у день, коли до музею, напередодні Різдва, принесли Вифлеємський вогонь миру. Це дуже символічно, бо саме за ініціативи Марини Гриценко у нас ще до повномасштабної війни була започаткована така традиція: вогонь приносили члени української скаутської організації «Пласт», до якої належала Марина", — розповів Юрій Ткач.
За його словами, висуватися на премію матимуть змогу не лише жителі Чернігова та області, а й усієї України.
"Якщо з'являться меценати, то премія передбачатиме і грошову винагороду. Однак головна ідея цієї нагороди — це зберігати ім’я, справу та цінності Марини Гриценко", — зазначив Юрій Ткач.
Меморандум про заснування премії підписали її засновники:
- від імені Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана — директор Юрій Ткач;
- від імені Чернігівської міської організації Всеукраїнського товариства "Просвіта" — голова Андрій Глухенький;
- від імені Чернігівської міської асоціації правознавців — віцепрезидент Юрій Соколов.
Що відомо про Марину Гриценко
Марина Гриценко народилася 26 травня 1986 року в селищі Ріпки на Чернігівщині у сім'ї медиків. Закінчила Ріпкинську школу №2. Вищу освіту здобула на факультеті історії в Національному університеті "Чернігівський колегіум" ім. Т. Г. Шевченка.
Захоплювалася музикою та українською історичною обрядовістю.
З 2008 року працювала науковим, а потім — старшим науковим співробітником Чернігівського обласного художнього музею ім. Григорія Галагана, останнім часом обіймала посаду головного зберігача фондів музею.
"З початком повномасштабного російського вторгнення та наступу на Чернігівщину спільно з донькою перебралася жити до музею, щоб у разі небезпеки мародерів зберегти експонати", — розповідають у музеї.
З лютого 2023 року Марина стала стрільцем-санітаром у 3-й окремій штурмовій бригаді. Молодша сержантка. Як бойовий медик брала участь у боях за Харківщину. У травні 2025 року за заслуги перед Україною отримала із рук Президента України орден "За мужність" ІІІ ступеня як медик 1-го штурмового батальйону бригади. За те, що "довела свою відданість і хоробрість, рятуючи побратимів на передовій".
Вранці 7 серпня 2025 року разом із двома побратимами Марина Гриценко (позивний "Мері") загинула під час виконання бойового завдання внаслідок атаки ворожого дрона на фронті.
Лауреат Олексій Ануля, призначення директорки в драмтеатрі, почесні громадяни Чернігівщини
Чернігівський ветеран і колишній полонений РФ Олексій Ануля став лауреатом Премії імені Ігоря Козловського за утвердження людської гідності та документування досвіду російського полону та активну допомогу у звільненні українських бранців.
Про це повідомляє Центр громадянських свобод на своїй Instagram-сторінці.
Як йдеться у повідомленні, Олексій провів у полоні 10 місяців та повернувся під час обміну 31 грудня 2022 року.
Олексій Ануля. Центр громадянських свобод"Попри голод, побиття, приниження та нелюдське поводження, він зумів зберегти гідність та внутрішню свободу. Після звільнення він підтримує родини полонених, допомагає домагатися їхнього звільнення і свідчить про воєнні злочини РФ. У 2025 році він представив книгу Jingle Bellz, в якій осмислює особистий досвід перебування в російському полоні".
Під час церемонії вручення статуетку отримала мати Олексія.
"Для мене гідне це тоді, коли ти можеш віддати частину себе заради блага іншого, заради своєї Батьківщини, заради своєї сім'ї, свого слова. Сотні тисяч людей зараз щодня роблять все заради того, щоб наша країна втрималася, щоб наше суспільство було з'єднане, попри різні тиски з боку ворога і різних зрадників", — каже Олексій Ануля.
Премія імені Ігоря Козловського заснована у 2025 році Центром громадянських свобод для вшанування людей і спільнот, які утверджують гідність у своїй сфері — культурі, освіті, політиці, бізнесі, медіа, війську, науковій діяльності тощо. Мета премії — показати, що правозахист — це не лише завдання вузького кола фахівців та фахівчинь, а щоденна практика кожної людини.
Премія вручається за конкретний внесок або досягнення у поточному календарному році, що має суспільно значущий вплив та сприяє утвердженню прав людини та людської гідності.
Оксану Тунік-Фриз призначили директоркою-художньою керівницею Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Шевченка. Контракт із нею уклали без кінцевої дати у зв'язку з воєнним станом. Відповідне рішення ухвалили депутати 18 грудня під час сесії Чернігівської обласної ради.
Про це повідомляє кореспондентка Суспільного, яка присутня на засіданні.
Нагадаємо, Оксану Тунік-Фриз призначили виконувачкою обов'язків директора-художнього керівника на початку листопада 2025 року. Підставою для ухвалення такого рішення стало завершення строку дії контракту з колишнім директором-художнім керівником театру Сергієм Мойсієнком. Він очолював драмтеатр із червня 2015 року.
4 листопада Оксану Тунік-Фриз представили творчому та адміністративному колективу театру за участі заступника голови Чернігівської ОДА Івана Ващенка та директорки департаменту культури і туризму, національностей та релігій Людмили Замай.
На Чернігівщині звання "Почесний громадянин області" присвоїли лікарю Андрію Жиденку та заслуженій працівниці культури Вірі Зайченко. Відповідне рішення ухвалили депутати 18 грудня під час сесії Чернігівської обласної ради.
Читати ще
Читати ще
Почесними громадянами Чернігівської області стали лікар Андрій Жиденко та працівниця культури Віра Зайченко
Про це повідомляє кореспондентка Суспільного, яка присутня на засіданні.
Відомо, що Віра Зайченко — заслужена працівниця культури України, історикиня, етнологиня, мистецтвознавиця, музеологиня, майстриня художньої вишивки.
Андрій Жиденко — гендиректор Чернігівської обласної лікарні, заслужений лікар України, кавалер орденів "За заслуги" І, ІІ, ІІІ ступенів.
Бюджет Чернігова на 2026 рік
Начальник Чернігівської МВА Дмитро Брижинський 26 грудня затвердив бюджет міста на 2026 рік. Пріоритетними видатками залишаються підтримка Збройних Сил України, територіальної оборони, соціальний захист та ветеранська політика, а також децентралізація систем життєзабезпечення міста.
Про це він повідомив на своїй Facebook-сторінці.
Зокрема, у бюджеті на 2026 рік передбачено:
- 500 мільйонів гривень на підтримку ЗСУ;
- 200 мільйонів гривень на фінансування територіальної оборони;
- 100 мільйонів гривень на молодіжне кредитування;
- 100 мільйонів гривень на придбання житла для ветеранів третьої групи інвалідності.
Також за словами Брижинського, у Чернігові залишається безкоштовним проїзд для всіх пільгових категорій в громадському транспорті.
Обмеження перебування навколо телевежі
На початку грудня загрози падіння телевізійної вежі у Чернігові вже не було, а обмеження перебування в радіусі 200 метрів були вже не актуальні. Про це у коментарі Суспільному розповів начальник Чернігівської МВА Дмитро Брижинський.
Він зауважив, що вежа — це об'єкт критичної інфраструктури, і будь-яка інформація щодо неї вразлива.
"Детально розповідати, що там робиться, ми не можемо. Станом на зараз вишка стабілізована, спеціалісти слідкують за її станом. На сьогодні (4 грудня, — ред.) загрози руйнування немає, перебувати на цих відстанях (в радіусі 200 метрів, — ред.) безпечно. Станом на сьогодні (4 грудня, — ред.) ці обмеження не актуальні", — пояснив Дмитро Брижинський.
Нагадаємо, через пошкодження російським безпілотником телевежі у Чернігові, яке сталося ввечері 29 жовтня, тимчасово не працювали Центральний ринок та інші заклади міста, які розташовані у радіусі 200 метрів. Таке рішення ухвалила міська комісія з питань ТЕБ та НС на засіданні 30 жовтня 2025 року.
У рішенні йшлося також про тимчасове закриття двох зупинок поряд із телевежею: "Проспект Миру" (біля ліцею №1) та "Дитячий світ".
"Це потрібно зробити на момент проведення ремонтних робіт на пошкодженому об'єкті", — пояснювали у комісії з питань ТЕБ та НС.
Спочатку обмеження установили до 7 листопада. Однак, незважаючи на це, Центральний ринок відкрився 7 листопада. Того ж дня знову зібралася комісія з питань ТЕБ та НС і продовжила обмеження у зв'язку із загрозою падіння телевізійної вежі.
Як повідомляв тоді Суспільному начальник міського управління з питань надзвичайних ситуацій (на той час цю посаду обіймав Володимир Хольченков), було виконано 80% стабілізаційних робіт.
Відтоді офіційних повідомлень щодо цієї ситуації не було. Але Центральний ринок відновив свою роботу, а через кілька днів запрацювали й зупинки поряд із телевежею: "Проспект Миру" (біля ліцею №1) та "Дитячий світ".
Повалення ханукальної Менори у Чернігові
Правоохоронці затримали підозрюваного в поваленні символа єврейського свята — ханукальної Менори — біля драмтеатру в Чернігові. Ним виявився 22-річний чернігівець. Чоловік виїхав до іншої області й переховувався там. Про це повідомляє поліція Чернігівської області на своєму сайті.
Затриманий підозрюваний у поваленні Менори у Чернігові. Суспільне Чернігів / Поліція Чернігівської області
Як ідеться в повідомленні, чоловіка затримали в порядку статті 615 КПК України.
Йому повідомили про підозру за частиною 1 статті 161 Кримінального кодексу України (розпалювання національної, расової або релігійної ворожнечі).
Санкція статті передбачає штраф від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Нагадаємо, звернення про те, що біля драмтеатру в Чернігові повалили ханукальну Менору, надійшло до поліції Чернігівщини зранку 22 грудня. Поряд із поваленим символом єврейського свята невідомі залишили напис із закликом до порушення рівноправності громадян.
"Це не хуліганство, а політична справа", — зазначив голова єврейської громади Чернігова, військовослужбовець Олександр Чеван у коментарі Українському Радіо Чернігів.
Він висловив припущення, що, можливо, за цією справою стоять "куратори з Росії". Адже ханукальна Менора у центрі Чернігова біля драмтеатру встановлюється вже щонайменше 12 років і жодних подібних інцидентів не було.
У вертольоті загинув командир екіпажу з Чернігівщини
На борту українського вертольота Мі-24, екіпаж якого загинув під час виконання бойового завдання 17 грудня, був уродженець Корюківки Олександр Шемет. Він — Герой України, який здійснив останній авіапрорив на "Азовсталь". Чоловік був командиром екіпажу.
Про це Суспільному розповів брат загиблого Юрій Шемет.
Більшу частину життя військовослужбовець проживав у Львівській області. У Корюківці, на Чернігівщині, живуть його рідні.
Читати ще
Читати ще
«Вертоліт розірвало на шматки», — на борту Мі-24, екіпаж якого загинув 17 грудня, був Герой України з Корюківки"Ввечері 17 грудня надійшов наказ вилетіти на перехоплення «шахедів». Борт піднявся, тримав зв'язок із пунктом управління. Згодом на пункті управління вертоліт на радарі не фіксувався. Це говорить про те, що він уже впав. Підтвердження загибелі є. На місці падіння знайдено чотири трупи. Всі члени екіпажу загинули. Це вже факт”, — сказав Юрій Шемет.
Нагадаємо, про загибель екіпажу повідомила пресслужба 12-ї окремої бригади армійської авіації ім. генерал-хорунжого Віктора Павленка 18 грудня. Як розповів Юрій Шемет, це сталося на Черкащині. Офіційного висновку щодо загибелі військових поки що немає.
За словами Юрія Шемета, попереднє розслідування встановило, що вертоліт зіштовхнувся із "шахедом".
"Тут ще такі обставини, що цей «шахед» не був видимий на пункті управління. Мабуть, він летів дуже низько. Ті люди, які проводили розслідування, кажуть, що такого вони раніше не бачили. Вертоліт так сильно пошкоджено, що його, можна сказати, повністю розірвало на шматки. Тіла дуже обгоріли. Який саме «шахед» влучив у вертоліт, також поки що мені не відомо”, — розповів Юрій Шемет.
Нині триває ідентифікація тіл загиблих.
"Ще триває розслідування і в тому плані, що у вертольоті є «чорний ящик», самописець, триває розшифровка інформації з нього. Як мені повідомив племінник, несправність вертольота чи якась помилка пілота — причиною цих подій бути не може. На самописці чітко показано, що всі параметри працювали нормально".
Росіяни атакували багатоповерхівки безпілотниками
У центрі міста біля багатоквартирного будинку вночі 8 грудня вибухнув російський безпілотник. Внаслідок цього пошкоджено будинок та газопровід, а також дитячий садок, магазини, установи та автомобілі, що розташовані поруч. Поранень зазнали троє людей. Одну з них госпіталізували. Мешканці будинку розповіли, що у квартирах повибивало вікна та двері.
Дірка у вікні, пробитий наскрізь телевізор, скрізь уламки та перелякані коти. Так розповідає про наслідки влучання російського безпілотника у багатоповерхівку у Чернігові 24 грудня одна з мешканок цього будинку Лариса. Ще один чернігівець Сергій Длябога, чия квартира також у цій багатоповерхівці, розповів Суспільному, що його дружині майже вдалося врятувати автівку із вогню, який спалахнув поруч із домом.
Один з мешканців пошкодженого будинку у Чернігові внаслідок атаки РФ 25 грудня Олег Кулик зазнав травм обличчя, а одна з мешканок Марія Молякова з дітьми була в коридорі, що вберегло їх від осколків.
Читати ще
Читати ще
Листопад-2025 на Чернігівщині: смерть найстаршої матері України, перший удар КАБ по громаді й нові призначення
