Вельмишановний пане Президенте!
Сьогодні, рішенням однієї людини, була перекреслена воля майже 80% чернігівців. Чи є в країні хоч одна людина, яка повірить, що суддя Яворівського районного суду Львова без тиску з Офісу Президента прийняв рішення відсторонити міського голову Чернігова права обіймати посаду мера терміном на один рік?
Дуже символічно, що сталося це в день місцевого самоврядування України за вказівкою ваших підлеглих.
Таким чином ваші підлеглі, пане Президенте, яскраво показали, що вони думають про місцеве самоврядування та яке місце відводять демократії та народу України.
Я розумію, пане Президенте, що Вашим підлеглим, з вікна нового Порше важко розгледіти закон, тяжко зрозуміти людей, мешканців напівзруйнованого Чернігова та усвідомити головну річ: в країні йде війна.
І під час війни місцеве самоврядування стало ще одним фронтом, який, поки наші воїни на передовій, захищає сім’ї українців тут. Вдома. Відбудовує міста. Забезпечує їх життєдіяльність.
Ініціаторам рішення про моє відсторонення це важко усвідомити.
Але від імені містян хочу запитати:
Як влада буде дивитись у вічі чернігівцям, які ціною життів своїх рідних зупинили навалу на Київ?
Як пояснить людям, що чиновники з Офісу Президента зайняті руйнівною політичною війною, поки наші хлопці гинуть на війні справжній?
Як розповісти, що поки вся країна воює ЗА свободу та демократію, тут в серці країни чиновники роблять все щоб свободу та демократію знищити.
Я не знаю.
Сподіваюся у центральної влади є відповідь.
Пане Президенте, якось ви сказали, що найбільшою помилкою України було безпечне ставлення до Росії. Гіршою помилкою може бути лише зневажливе ставлення до народу України.
Журнал «Time» назвав вас та «дух України» людиною року за те, що спонукаєте людей і народи об’єднатися для захисту свободи, за нагадування світові про тендітність демократії. Україна протистоїть зовнішньому ворогу в його спробах знищити нашу свободу. У Ваших силах не дати ворогу внутрішньому знищити демократію.
Дорогі чернігівці!
Ми разом з вами від початку війни.
Чернігів Місто-герой.
Місто дивилося смерті в очі. Але вистояло. І ми з вами вистоїмо.
Я залишаюся. Я нікуди не йду. Я обов’язково подаватиму апеляцію. Вважаю це справою честі. Боротьбою за все місцеве самоврядування. Проти його знищення. Вся Україна спостерігатиме за рішенням Апеляційного суду. Політикани програють. А Чернігів переможе. Бо правда завжди перемагає.
З повагою, Владислав Атрошенко
