Очільниця відділу освіти Менської громади Лук’яненко Ірина Федорівна розповіла, які проблеми з’явились в освіті Менщини з приходом окупації.
Під час періоду окупації території Чернігівської області в освітній галузі Менської громади виникли такі проблеми:
1. Відсутність стабільного доступу до мережі Інтернет через постійні обстріли та пошкодження мереж, а відтак неможливість організації дистанційного навчання для учнів шкіл.
2. Відсутність альтернативних джерел живлення для закладів освіти (генератори), щоб була можливість здійснювати освітній процес, навіть за виникнення аварійної ситуації в електричній мережі.
3. Виникли питання забезпечення продуктами харчування закладів освіти, які не мали можливості повноцінно функціонувати через відсутність нормального транспортного сполучення, відсутність коштів і відсутність асортименту продуктів.
Під час правового воєнного стану освітня галузь Менської ТГ має такі проблеми:
1. Труднощі в облаштуванні найпростіших укриттів у закладах освіти громади (відсутність коштів на їх облаштування, відсутність підходящих приміщень).
2. Звільнення підприємців від сплати податкової плати, а тому зменшення місцевого бюджету, що спричинило труднощі з виплатами заробітних плат для непедагогічних працівників шкіл, працівників закладів дошкільної та позашкільної освіти.
3. Проблеми з підготовкою до початку опалювального сезону, а саме: несвоєчасні поставки дров і вугілля, відсутність торфобрикету, адже заводи на цей час працюють із великими труднощами.
4. Проблема з проведенням платежів, що належать до незахищених статей, визначених чинним законодавством.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ціни кусючі: як жителі Сновської громади заготовляють дрова (Відео)
Освітню ситуацію на Менщині також прокоментувала Тетяна Вишняк, директор комунальної установи «Менський міський центр соціальних служб»:
— Із початком окупації області призупинилося відвідування дітьми садочків, шкіл. Якість освіти та виховання за дистанційною формою навчання є значно нижчою, ніж очне навчання.
Батьки школярів мали миттєво долучатися до освітнього процесу на дистанційній формі навчання, адже багатьом дітям була потрібна допомога. З огляду на це, дехто з батьків мав вирішити питання зі своїм працевлаштуванням.
Зараз проблематично забезпечити школи (окремі класи) підручниками, адже через війну припинили свою роботу друкарні.
Важливим також є психологічний стан учнів в умовах воєнного часу та у зв’язку з тим, що в громаді з’явилися ВПО і в класах побільшало учнів.
Начальник відділу освіти Лук’яненко Ірина Федорівна зазначає, що після звільнення громада оговтується та працює над вирішенням цих освітніх питань, а також прагне, щоб освіта Менщини була якісною та безпечною:
— Найперше, що треба зробити – визначитися з тим, що важливо вирішити насамперед. Усе залежить від фінансування, але зараз на першому місці – обороноздатність країни. Ми постійно пишемо звернення до нардепів, казначейства. Ремонтуємо та фарбуємо старі меблі, користуємось електронними підручниками. Велику роботу роблять самі вчителі – роздруковують наочність самостійно та роздатковий матеріал.
Освітяни разом із батьками та владою спільними зусиллями намагаються покращити освітній процес, адже освічена нація – це наше майбутнє. Діти ВПО, для яких Мена стала прихистком, повноцінно залучені до навчально-виховного процесу та приєднуються до вирішення багатьох питань.
–
Джерело: ГО «Центр Доброчин»
