Сирени, дзвони, вибухи – усі різкі звуки можуть викликати у дітей неспокій чи істерику.
Як допомогти малечі впоратися зі страхом, пояснила психологиня Світлана Ройз на сторінці Міністерства охорони здоров’я.
“Боятися того, що насправді лякає, – нормально. При цьому діти орієнтуються на нашу реакцію і на те, як ми їм пояснюємо те, що відбувається. Тому маємо знати, як діяти у подібних ситуаціях“, – зазначає вона.
Тому “приборкати” страх можна за простим алгоритмом:
- Нормалізація
Дорослий фіксує і пояснює ситуацію:
“Я бачу, що ти боїшся. Цей звук справді лякає, але він означає, що наші ЗСУ зафіксували загрозу і зараз її знешкоджують. Про нашу безпеку дбають – тож і нам треба подбати про себе і йти в укриття“.
- Підтримка
Дорослий сигналізує дитині про підтримку й пропонує дію:
“Я з тобою і буду з тобою весь час. Хочеш, я візьму тебе на руки, а ти візьмеш свою іграшку (воду, домашнього улюбленця)?”
- Завершення
Дорослий акцентує, що загроза минула, і відзначає силу дитини:
“Все минулося. Ми в безпеці. Спасибі, ти був (була) таким сміливим, міцним. Ми чули так багато гучних звуків (їх можна назвати), але ми впорались“.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У лісі на Чернігівщині діти відпочивають і тренуються на спортивній базі (Фото)
Крім того, психологиня радить застосувати різні методи:
- тактильні;
- дихальні;
- ігрові;
- відволікальні.
Наприклад, можна запропонувати дитині співати пісні разом або послухати аудіоказку в навушниках.
Можна помасажувати вуха (наче ми робимо масаж вух слонику) та простукати зону за вухами.
Якщо дитині це сподобається, то можна пограти в слоника, який обмахується вухами: прикладаємо долоні до вух – відкриваємо – закриваємо.
Світлана Ройз каже, що можна також пограти в терапевтичну “гру”: розтерти вуха і уявити, що з них “висипається” в долоню чи на землю все, що їм заважає.
Можна уявити себе собакою, який щойно вийшов з води і струшує з себе всю воду.
Або – викликати позіхання. Для того треба провести пальцями від козелка вуха до щелепного суглоба та запропонувати дитині позіхати.
Психологиня радить застосувати дихальні практики з гучним видихом (можна робити видих з відкритим ротом).
А якщо дозволяють обставини – пускати мильні бульбашки, щоб стимулювати потужний видих.
Також можна смоктати льодяник, сухофрукт або жувати жувальну цукерку чи гумку.
Коли дитина заспокоїлась, варто запитати її про наступні дії: що будемо робити, коли вийдемо з укриття.
Джерело: Українська правда
