У межах реформи профільної середньої освіти (10–12 класи) в Україні планують сформують мережу академічних та професійних ліцеїв. Старша профільна школа професійного спрямування буде функціонувати на базі вже існуючих профтехів й закладів фахової передвищої освіти.
Про це розповів заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитро Завгородній в інтерв’ю «Новій українській школі».
«Старша профільна школа професійного спрямування (тобто профільна освіта зі здобуттям спеціальності) відбуватиметься на базі закладів професійної (професійно-технічної) освіти й закладів фахової передвищої освіти, які функціонують уже зараз.
На відміну від трансформації змісту старшої профільної школи академічного спрямування, де ще потрібно створити мережу закладів, розробити нові академічні профілі та програми, у професійному спрямуванні система вже функціонує«, – сказав Завгородній.
За його словами, трансформація змісту в професійних ліцеях (або коледжах) стосуватиметься академічного складника навчання.
Зокрема, загальноосвітні предмети у професійних ліцеях та коледжах планують пов’язати із професіями, які обрали учні.
.
Йдеться про обов’язкові загальноосвітні предмети, як-от українська мова, історія України тощо. Нині їх викладають так само як у звичайних школах.
Однак у МОН вважають, що ці дисципліни варто трансформувати відповідно до професійного спрямування.
«Наприклад, створити окремий курс хімії спеціально для кухарів, а не просто викладати загальну хімію, як обов’язковий предмет раз на тиждень. Якщо ж учні вивчатимуть, як хімія може знадобитися їм під час різних процесів на кухні, то краще розумітимуть, навіщо вона їм потрібна. Так і з іншими професіями.
З таким підходом може вивчатися й іноземна мова, яку викладатимуть більш поглиблено з огляду на притаманну для тієї чи тієї професії лексику», – пояснює Дмитро Завгородній.
Він також вважає, що курс «Основи підприємництва та економічної теорії» варто вивчати на реальних прикладах, пов’язаних із професією.
«Якщо в навчальних програмах, на заняттях сфокусуватися на тому, що дійсно варто знати людині для своєї майбутньої професії, у неї з’явиться розуміння, навіщо це вчити», – додає Завгородній.
Нагадаємо, у 2027 році має запрацювати профільна середня освіта як продовження реформи НУШ.
Відтак, після 9 класу учні зможуть обирати, де вчитися далі – в академічних чи професійних ліцеях. В останніх вони зможуть одразу здобувати фах.
Зміни детальніше прописані у проєкті Закону «Про професійну освіту». Зокрема, його автори визначили загальну назву та рівень професійної освіти – «професійний коледж».
У цьому ж документі пропонують оновити термінологію (наприклад, назву «професійно-технічна» на «професійну», «кваліфікованого робітника» на «спеціаліста»).
–
