До початку опалювального сезону – 2 місяці. А загальний борг Чернігівщини за газ – майже 2,2 мільярди гривень. Ця рекордна для області сума – потенційна загроза для теплової та газової інфраструктури.
Чверть із неї, 573 млн, теплопостачальні підприємства заборгували НАК «Нафтогаз України».
«У нас 61 тисяча споживачів. Крім майже тисячі будинків з централізованим теплопостачанням, ми забезпечуємо ним 219 бюджетних установ, 40 лікарень, 64 школи і 47 дитсадків. Для цього ми маємо підготувати наші мережі та системи для опалювального сезону. І ми робимо це, але з кожним роком поглиблюються системні проблеми галузі та збільшуються ризики виникнення техногенних аварій. Це може призвести до зривів опалювальних сезонів та неспроможності виконання підприємствами функцій з життєзабезпечення міст і цілих регіонів», — каже голова правління АТ «Облтеплокомуненерго» Віктор Геращенко.
Підприємство, яке він очолює, нині має 433,5 мільйони гривень боргу за газ, використаний для виробництва тепла. А ще – 31,5 мільйони за сплату штрафних санкцій перед «Нафтогазом». І 4 мільйони- за розподіл природного газу. Тобто загалом – майже півмільярда боргів.
«На превеликий жаль, протягом останніх шести років спостерігається тенденція тотального знищення теплопостачальної галузі — насамперед державою не врегульована діяльність в умовах штучної збитковості. Вона виникла через те, що державні органи не приймали своєчасно рішення для регулювання такої ситуації. А рішення, які приймались натомість, були незбалансованими та деструктивними для галузі, в тому числі в тарифній сфері», — пояснює Віктор Геращенко.
Результат – величезні борги виробників теплової енергії перед АТ НАК «Нафтогаз України» за газ, інші енергоносії та складові собівартості, некомпенсована державою розрахункова різниця в тарифах АТ «ОТКЕ», яка до 2020 року склала 272,5 млн грн, великі борги споживачів за отримані послуги, відсутність обігових коштів та вкрай незадовільний технічний стан галузі.
Посилює кризу заборгованість споживачів – 117 мільйонів гривень.Але наразі механізм отримання неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасні розрахунки споживачів фактично відсутній. І водночас існує непропорційна величина неустойки за порушення теплопостачальним підприємством розрахунків з контрагентами, в тому числі з НАК «Нафтогаз України». Цей касовий розрив робить неможливим виконання зобов’язань підприємством. Його боргові зобов’язання майже повністю складаються з незакінчених розрахунків за використаний природний газ перед гарантованим постачальником, «Нафтогазом України», за якими постійно стягується неустойка, хоча відповідні зобов’язання вже фактично оплачені підприємством.
Підприємство змушене постійно перебувати в судових спорах щодо нарахованих штрафних санкцій. А вони не враховуються в жодному джерелі надходжень АТ «ОТКЕ», які повністю регулює держава. За рахунок цих коштів підприємство могло б додатково виконати, наприклад, повну реконструкцію котельні або реконструкцію 2-х центральних теплових пунктів.
Ситуація на Чернігівщині – не виняткова, а, на жаль, закономірна. Напередодні опалювального періоду заборгованість на газовому ринку країни досягла критичної межі в 114 млрд. грн. – це прямий шлях до банкрутства підприємств критичної інфраструктури і колапсу галузі. Ця заборгованість виникла не через погану фінансову дисципліну споживачів газу, а виключно через вади та помилки державного регулювання ринку газупопередньою владою.
Нині на ньому боргують всі, крім однієї компанії –монополіста НАК «Нафтогаз України». Її менеджери звітують про мільярдні прибутки, роздуті за рахунок таких штучних боргів простих людей та всіх інших учасників ринку, в першу чергу підприємств ТКЕ. Уявімо: якщо ці штучні борги минулих періодів виставити в рахунках для 13 млн. родин споживачів газу, то на кожну родину припаде по 10 тис. грн. додаткових платежів. З них керівники цієї монополії знову отримають премії, кожна з яких дорівнює бюджету середнього українського міста і дозволяє утримувати підприємство, яке постачає тепло в домівки,лікарні і школи.
Але оздоровлювати газовий ринок за рахунок різкого підняття цін та тарифів неприпустимо, адже, щоб виправити ситуацію без застосування механізмів списання безнадійних боргів, необхідно напередодні опалювального сезону підняти тариф на тепло як мінімум в 2,5 рази. Для оздоровлення ринку електроенергетики та збереження цін на електрику на діючому рівні в липні Верховна Рада прийняла рішення списати 30 млрд. грн. боргів. Аналогічне рішення парламентарів відносно ринку газу не потребує коштів з держбюджету та стабілізує теплопостачальну галузь для сталого проходження опалювального сезону без різкого зростання тарифів та цін. Крім того, списання заборгованості підприємств ТКЕ дозволить їм вийти зі стану фактичного кріпацтва у НАК «Нафтогаз України» і підвищить рівень платежів цих підприємств до бюджету, дасть можливість вчасно проводити ремонти та модернізацію.
Вирішити питання боргів у теплопостачальній галузі, яка повністю регулюється державою,самотужки неможливо, констатує Віктор Геращенко. Зробити це можна, лише змінивши діюче законодавство- прийняти законопроекти№ 3800-1 «Про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» та інших законів щодо забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» і № 3508 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення». Поряд із законопроектом № 3800-1 Оператор ГТС та НАК «Нафтогаз України» намагаються просунути альтернативний, 3800, який не вирішує проблеми всієї галузі, а є лише набором забаганок цих компаній, які намагаються використати Верховну Раду для вирішення власних проблем та покращення ситуації лише для себе за рахунок як споживачів, так і інших учасників ринку.
Ніна Краско
